Новий порядок ведення касових операцій викликав шквал запитань у бухгалтерів. Громадська організація «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» звернулася з офіційним листом до НБУ з проханням дати роз’яснення щодо проблемних питань касових операцій. І отримала відповідь. Ми наводимо наші запитання і даємо коментарі до отриманих від регулятора роз’яснень.

Для зручності в тексті будемо використовувати короткі назви двох документів:

• Положення № 148 – це нове Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148. Діє з 05.01.18 р.;
• Положення № 637 – це старе Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637. Втратило чинність з 05.01.18 р.

Запитання 1. Який порядок оприбуткування готівки відокремленими підрозділами, що не ведуть касової книги на підставі п. 39 розд. IV Положення № 148?

Суть відповіді НБУ. Регулятор розглянув декілька способів здачі готівки в банк. На думку НБУ, коли готівкову виручку забирають інкасатори банку безпосередньо з місця проведення розрахунків (наприклад, з магазина), проводити операцію через касу (а отже, і вести касову книгу) – немає підстав, оскільки для підприємства це безготівкова операція.

Коментар до відповіді НБУ. Завважимо, що раніше такої ж думки дотримувалися і податківці. Так, у п. 4.3 Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПАУ від 23.04.09 р. № 210, сказано, що готівкова виручка відокремлених підрозділів підприємств, яка здається ними самостійно через інкасаторів банку і зараховується на рахунок підприємства в безготівковому порядку, не оформляється прибутковими і видатковими касовими ордерами в касі підприємства, оскільки безпосередньо не надходить до його каси. Такий самий висновок містить і нещодавнє роз’яснення в ЗІР (категорія 109.15). Проте є і прямо протилежна думка (див. Індивідуальну податкову консультацію ДФС від 06.03.18 р. № 899/ІПК/26-15-14-09-12).

НБУ надав хорошу відповідь, але вона годиться тільки для тих відокремлених підрозділів, які після інкасації виручки в цей день більше не працюють, тобто закривають магазин.

А що робити з виручкою, яка надходить після інкасації? Це буває в усіх магазинів, що працюють допізна.

Згідно зі старими правилами (п. 2.6 Положення № 637) оприбуткуванням готівки у разі застосування РРО або використання розрахункових квитанцій був її облік у повній сумі фактичного надходження в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних розрахункових квитанцій. Тобто в КОРО записується (обліковується) вся сума отриманої за день виручки, включаючи проінкасовану і непроінкасовану частини.

Тепер же для непроінкасованої виручки у відокремленому підрозділі, який не веде касової книги на підставі п. 39 розд. IV Положення № 148, просто немає регістру для оприбуткування готівки. Тому лояльний висновок, зроблений у Листі НБУ від 07.03.18 р. № 50-0007/13560, далі Лист № 13560, для більшості підприємств непридатний. Їм залишається тільки одне: вести касову книгу незалежно від способу здачі готівки в банк.

При цьому ніхто не відміняв обов’язок вести облік руху готівки і сум розрахунків у КОРО (п. 6 гл. 4 розд. II Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.16 р. № 547). Отже, відокремлений підрозділ вимушений обліковувати виручку двічі: у КОРО, а також у касовій книзі, навіть якщо вона йому без потреби (адже ніяких готівкових операцій з випискою ПКО та ВКО у такого підрозділу немає).

Завважимо і такий важливий момент: ДФС уповноважена перевіряти повноту і своєчасність оприбуткування готівки (п. 57 розд. VI Положення № 148). Як сказано в пп. 2 п. 58 Положення № 148, порядок оприбуткування готівки, зокрема під час проведення розрахунків із застосуванням РРО (або РК), визначений у п. 11 розд. II цього Положення. Як бачите, у контексті контролю норми п. 39 розд. IV Положення № 148 взагалі не згадуються.

Ми вважаємо, що виходом із цієї абсурдної ситуації було б унесення змін до Положення № 148, а саме:

• до формулювання пп. 18 п. 3 розд. I додати виділене жирним штрифтом: «оприбуткування готівки – проведення суб’єктом господарювання обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку розрахункових операцій»;
• у п. 11 розд. II – повернути формулювання п. 2.6 Положення № 637.

Запитання 2. Як визначити показники середньоденного надходження готівки в касу і середньоденної видачі готівки з каси для цілей затвердження ліміту залишку каси підприємства (відокремленого підрозділу) згідно з п. 50 розд. IV Положення № 148?

Суть відповіді НБУ. Регулятор дійшов висновку, що для розрахунку ліміту каси підприємство може вибрати будь-який період вибірки для розрахунку середньоденного надходження/середньоденної видачі з каси.

Коментар до відповіді НБУ. У загальному випадку поняття «період вибірки» означає інтервал часу якоїсь тривалості, наприклад місяць, півріччя, декада, тиждень, декілька днів поспіль. Виходячи з формулювання, ми вважаємо, що не можна брати для вибірки окремі дні, місяці (не поспіль), оскільки це буде вже не період, а декілька періодів.

Запитання 3. Як заповнити реквізит «Видати» видаткового касового ордера, складеного на загальну суму, під час виплати зарплати?

Суть відповіді НБУ. У Листі № 13560 НБУ дійшов висновку, що у ВКО на загальну суму готівки в реквізиті «Видати» треба зазначати фізособу, яка безпосередньо видає гроші за видатковою відомістю працівникам підприємства.

Коментар до відповіді НБУ. Треба думати, що і в разі здачі готівки в банк у реквізиті «Видати» зазначається фізособа, яка безпосередньо здає гроші (за аналогією). Проте раніше НБУ вважав, що при видачі грошей за видатковими відомостями в реквізиті «Видати» зазначають підрозділ, якому виплачується зарплата (лист НБУ від 22.04.13 р. № 11-117/1363/4874). А податківці роз’яснювали, що при здачі готівки в банк касиром у реквізиті «Видати» зазначається назва відділення банку, де відкрито рахунок підприємства, на який здаються гроші.

Як бачите, думка регулятора змінилася. І на це слід зважати у своїй роботі.

Безумовно, бухгалтера, який заповнює реквізити ВКО, більше за все хвилює практичне питання. А саме: що йому загрожує, якщо реквізити ВКО були заповнені відповідно до роз’яснень контролюючих органів, але біда – минув час, і думка контролерів помінялася. То що тепер, переписувати ВКО?

Уважаємо, що тут треба спиратися на норми Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996), які свідчать: незначні недоліки в первинних документах не є підставою для невизнання господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996). 

Проте є одна умова: ці недоліки не повинні заважати ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації. І крім того, первинний документ повинен містити відомості про дату складання, назву підприємства, від імені якого він складений, а також про суть та обсяг госпоперації тощо.

А щодо ВКО: тут головне – пам’ятати про наявність і достовірність підпису отримувача. Саме на це звертають увагу під час перевірок контролери (п. 4.1 Методрекомендацій № 210). Адже тільки відсутність підпису (або її недостовірність, що зазвичай трактується перевіряючими як відсутність підпису) може потягти за собою негативні наслідки: такий ВКО не буде прийнятий для виведення залишку готівки в касі. А отже, сума за таким ВКО буде додана до ліміту каси. А за перевищення встановленого ліміту каси встановлено штраф у двократному розмірі виявленої надлімітної суми готівки за кожний день (п. 1 Указу Президента від 12.06.95 р. № 436/95).

Резюмуємо:

• у ВКО на загальну суму проведених касових операций підпис отримувача не ставиться (п. 32 Положення № 148). А отже, про вищезазначений штраф не йдеться. Причому якщо скористатися рекомендаціями НБУ щодо заповнення цього типу ВКО, виходить дивна картина: у «реквізиті «Видати» стоїть П. І. Б. касира, тобто гроші отримала конкретна фізособа для подальшої видачі за видатковою відомістю, для здачі готівки в банк тощо, але ця фізособа не зобов’язана розписатися в отриманні грошей із зазначенням їх суми й дати отримання... Тут, як то кажуть, без коментарів);
• для ВКО на загальну суму проведених касових операцій законодавчо не встановлено правила заповнення реквізиту «Видати», тому роз’яснення контролюючих органів можна розглядати як рекомендації.

Запитання 4. Яка відповідальність передбачена за відображення касових операцій у касовій книзі й оформлення касових ордерів за правилами Положення № 637 у період після втрати ним чинності та до фактичного початку оформлення підприємствами цих документів за новими формами з додатків до Положення № 148?

Суть відповіді НБУ. Норми Положення № 148 обов’язкові до виконання з 05.01.18 р. А перевіряти порядок ведення касових операцій буде ДФС.

Коментар до відповіді НБУ. Як бачите, регулятор непохитний: Положення № 148 діє з 05.01.18 р. Тому підприємствам не варто розслаблятися: із цієї дати касові операції повинні вестися за новими правилами. Які, на жаль, недостатньо чітко й однозначно сформульовані. Отже, ми будемо ставити регулятору нові запитання від імені бухгалтерів. Звертайтеся із запитаннями на нашу консультаційну лінію або безпосередньо на електронну адресу.

Джерело: "Баланс" № 25-26, який вийшов з друку 26.03.18 р.