Чи можна зекономити на ЄСВ?

Іноді на практиці підприємство-замовник складає один акт виконаних робіт (наданих послуг) за підсумками декількох місяців. Однак не з формулюванням, припустимо: «Роботи виконано за період із листопада 2017-го по лютий 2018 року (для нашого прикладу), а з формулюванням «Роботи виконано за лютий 2018 року». При цьому сума за актом незалежно від формулювання буде однаковою. Адже сторона-замовник не веде облік часу, витраченого на виконання робіт/послуг стороною-виконавцем.

Відповідно, акт виконаних робіт (наданих послуг) за ЦПД може бути підписаний сторонами за один звітний місяць на всю суму, зазначену в договорі. І підприємство-замовник найчастіше не відображає у Звіті з ЄСВ за листопад 2017 року дату початку договору, щоб не виникало зайвих запитань. Зазначимо, що на сьогодні відсутній штраф за невідображення відомостей щодо застрахованих особах у таблиці 5 Звіту з ЄСВ.

Що це дає підприємству-замовнику? Можливість не розбивати суму виконаних робіт помісячно рівними частинами за весь період дії договору, а відобразити все в одному (останньому) місяці. Тоді, якщо загальна сума за актом більша максимального розміру доходу, з якого сплачується ЄСВ, то на суму «вершка» ЄСВ не нараховується. І виходить деяка економія на сплаті ЄСВ. Причому, чим більша сума договору, тим більша економія.

Подивимося на нашому прикладі:

Для Андрійка Я. С. такої економії, як видно, немає, оскільки загальна сума за договором дорівнює 14 400 грн. Розмір ЄСВ із загальної суми становитиме:

14 400 грн. х 22 % = 3 168 грн.

Те ж саме виходить у разі помісячного розбивання доходу.

Зовсім інша ситуація для Бердо С. М. Якщо закрити акт тільки за лютий 2018 року, то на загальну суму доходу, що дорівнює 240 000 грн, ЄСВ нараховується на суму 55 845 грн., тобто сума ЄСВ становить 12 285,90 грн. Якщо ж розбити загальну суму на 4 місяці, тоді – як ми побачили з табл. 1 – сума ЄСВ становитиме 43 524,80 грн.

Зважимо також і на той факт, що винагорода виплачується тільки після закінчення договору, тобто за результатом виконання робіт. Суми ЄСВ, ПДФО і військового збору також сплачуються в періоді підписання акта виконаних робіт (а не помісячно, як у випадку закриття актів щомісяця). Таким чином, підприємство оплачує роботи за фактом їх виконання і також отримує відстрочення зі сплати податків і зборів із нарахованого доходу.

Як бачимо, такий варіант значно вигідніший щодо фінансів, але він несе певні ризики для підприємства-замовника й невигідний фізособі-виконавцю (підряднику).

Що невигідно фізособі

По-перше, у випадку хвороби під час виконання робіт (надання послуг) немає можливості отримати оплату за листком непрацездатності до моменту «закриття» ЦПД, тобто до підписання акта виконаних робіт

По-друге, якщо сума за договором, що перевищує базу обкладення ЄСВ, буде «закрита» у межах одного звітного місяця (останнього), то загубиться частина страхового стажу, яка належить до попередніх місяців із початку виконання робіт за договором.

У чому ризики підприємства

При перевірці контролюючими органами є досить високий ризик визнання ЦПД, особливо тривалої дії (більше одного місяця), трудовим договором.

Такий ЦПД також може вказувати на той факт, що фізособа займається підприємницькою діяльністю без реєстрації суб'єктом господарювання. Особливо у випадку, якщо людина виконує роботи за договором не сама, а із залученням співвиконавців (що в принципі не заборонено законодавством. Зокрема, для виконання робіт за договором підряду можна залучити субпідрядників, якщо прямої заборони не передбачено самим договором (ст. 838 Цивільного кодексу, далі – ЦК). А для виконання договору на надання послуг – навпаки. Послуга повинна бути надана особисто, якщо інше не передбачене договором (ст. 902 ЦК).

Крім того, сам виконавець за ЦПД може подати скаргу: адже він розраховував, що всі місяці протягом строку дії ЦПД увійдуть у страховий стаж. Не можна виключати і такий варіант розвитку подій. А скарга фізособи – це привід для позапланової перевірки підприємства органами Держпраці.

Тому ще раз нагадуємо, що ЦПД повинен бути складений бездоганно і не мати ознак трудового договору, щоб до нього не могли причепитися під час перевірки. Докладніше про відмінності між цивільно-правовими та трудовими договорами див. «Приховані трудові правовідносини: чим ризикує роботодавець»

Висновки

1. За «довгостроковим» ЦПД можна скласти акт тільки за один останній місяць і включити до такого акта всю суму винагороди за договором. Це є допустимим, не карається й дозволяє підприємству суттєво зекономити на сплаті ЄСВ. Однак перш ніж нараховувати та оподатковувати винагороду за таким актом, ще раз зважте на всі можливі ризики та наслідки, про які ми розповіли в статті.

2. Укласти «довгостроковий» цивільно-правовий договір зі звичайною фізособою (не підприємцем) – можливо, але досить ризиковано. Контролюючі органи, імовірно, побачать у ньому ознаки трудових відносин. Тому ЦПД потрібно скласти юридично грамотно. Ризиків буде менше, якщо укласти ЦПД із фізособою-підприємцем. Або ж справитися силами своїх найманих працівників.

Повний текст консультації див. у "Баланс" № 21-22, який вийшов з друку 21.03.18 р.