Підприємство за звітний період може здійснити безліч господарських операцій, але за підсумками такого періоду воно зобов’язане подати їх у фінзвітності в узагальненому вигляді. При цьому різні операції та їх результати повинні бути згруповані в такому вигляді, щоб, з одного боку, не перевантажити користувача дуже докладною інформацією, а з іншого – не упустити тих нюансів, які будуть важливі для прийняття рішень такими користувачами. Упоратися із цим завданням допоможе застосування критеріїв суттєвості, які потрібно зафіксувати в обліковій політиці підприємства. Розглянемо в консультації, що ж це за критерії.

Що таке суттєвість

Основні принципи бухобліку викладено в ст. 4 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV. Однак такий принцип бухобліку, як суттєвість, окремо не зазначено.

Водночас у п. 3 НП(С)БО 1 дається визначення суттєвої інформації. Це інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінзвітності. Суттєвість інформації визначається відповідними стандартами фінзвітності та керівництвом підприємства.

При цьому в національних стандартах бухобліку критерії суттєвості практично не прописано. Це питання вирішується в основному на розсуд керівництва підприємства (лист Мінфіну від 27.08.13 р. № 31-08410-07-10/25152).

Важливо! Усі питання бухгалтерської суттєвості кожне конкретне підприємство повинне прописати у своїй обліковій політиці, абсолютно єдиних значень немає.

Якщо будь-які норми у вітчизняних стандартах прописано недостатньо чітко або зрозуміло, то, на нашу думку, підприємства, які розробляють облікову політику за національними стандартами, можуть звертатися за допомогою й до міжнародних стандартів фінзвітності.

Зокрема, МСБО 1 «Подання фінансової звітності» містить досить багато інформації для розуміння принципу суттєвості. Так, термін «суттєвий» означає, що пропуск або перекручення будь-якої статті (або сукупності статей) може вплинути на економічні рішення користувачів фінзвітності (§ 7). При цьому суттєвість залежить від розміру (кількісний критерій) або характеру (якісний критерій) пропущеної або перекрученої статті (або їх сукупності), які можуть бути визначальними показниками.

Крім того, оцінка впливу пропуску або перекручення статті на економічні рішення користувачів (тобто суттєвість пропущеної або перекрученої інформації), повинна також ураховувати рівень користувачів. Передбачається, що користувачі мають відповідні знання бізнесу, економічної діяльності й бухобліку та бажають вивчати запропоновану інформацію досить ретельно.

Підприємство у фінзвітності виділяє суттєві статті окремо (§ 29, 30). А якщо будь-яка облікова стаття (рядок) сама по собі не є суттєвою, то для відображення у фінзвітності вона приєднується до іншої, але вже суттєвої статті. При цьому такі приєднані статті можуть додатково розкриватися в примітках до фінзвітності.

Крім того, МСБО 1 (§ 31) дозволяє не розкривати інформацію, якщо для даного підприємства вона є несуттєвою. Навіть якщо відображення такої інформації вимагають окремі міжнародні стандарти.

Критерії суттєвості в рекомендаціях Мінфіну

Відсутність інформації про суттєвість у національних стандартах більш-менш компенсували положення Методрекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.13 р. № 635 (далі - Методрекомендації № 635). Зазначимо, що, поки не з’явилися ці Методрекомендації, підприємства, що ведуть облік за національними стандартами, у питанні визначення критеріїв суттєвості керувалися рекомендаціями Мінфіну, наведеними в листі від 29.07.03 р. № 04230-04108 (далі - Лист № 04230).

У п. 2.20 Методрекомендацій № 635 сказано, що критерії суттєвості можуть бути кількісними та якісними.

Якісні критерії суттєвості кожне підприємство визначає самостійно виходячи зі специфіки своєї господарської діяльності.

Так, у деяких випадках підприємство може вказати у фінзвітності окремою статтею інформацію, яка важлива тільки для певної групи користувачів такої звітності. Наприклад, для користувачів була б цікава інформація про «Поточну кредиторську заборгованість за розрахунками з учасниками» (додатковий ряд. 1640 форми № 1), а користувачам фінзвітності підприємства, яке отримує цільове бюджетне фінансування, звільнене від податків, була б цікава стаття «Дохід від використання коштів, звільнених від оподаткування» (додатковий ряд. 2123 форми № 2).

На кількісних критеріях суттєвості зупинимося докладніше.

Кількісні критерії суттєвості

Перше, на що слід звернути увагу, це те, що ці критерії не встановлюються в абсолютних значеннях, як це рекомендувалося раніше в Листі № 04230. У Методрекомендаціях № 635 ідеться вже тільки про відносні величини (відсотки). Тому, наприклад, буде неправильним писати в обліковій політиці: поріг суттєвості для статей балансу – вище 1 000 грн.

Друге. Мінфін поділяє кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції та події та кількісні критерії суттєвості статті фінансової звітності.

Критерії суттєвості для господарських операцій

Дані критерії визначено в пп. 2.20.1 і 2.20.2 Методрекомендацій № 635 (див. табл. 1). Вони встановлюються у відсотках до обраної бази.

Важливо! Мінфін рекомендує встановлювати підприємствам критерії суттєвості в діапазоні не вище від зазначених значень.

Таблиця 1. Кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції та події

№ з/п	Господарські операції	Граничні значення (у % до бази)	База визначення кількісного критерію суттєвості операції	Примітки
1	2	3	4	5
1	Госпоперації, пов’язані зі змінами в складі: – активів	< 3 %	Вартість усіх активів	Форма № 1, ряд. 1300
	– зобов’язань	< 3 %	Вартість усіх зобов’язань	Форма № 1, ряд. 1595 + + ряд. 1695 + ряд. 1700
	– власного капіталу	< 3 %	Вартість власного капіталу	Форма № 1, ряд. 1495
2	Проведення переоцінки залишкової вартості необоротних активів, визнання втрати корисності (відновлення корисності) необоротних активів, якщо їх справедлива вартість суттєво відрізняється від залишкової вартості	< 10 %	Справедлива вартість необоротного активу	НП(С)БО 7, п. 16, НП(С)БО 8, п. 20 НП(С)БО 28, п. 6
3	Визнання витрат при обміні подібними активами, якщо балансова вартість переданого активу суттєво перевищує його справедливу вартість	< 10 %	Справедлива вартість переданого активу	НП(С)БО 7, п. 12, НП(С)БО 8, п. 12, НП(С)БО 9, п. 13
4	Госпоперації щодо доходів і витрат	Або < 2 %	Сума чистого прибутку (збитку)	Форма № 2, ряд. 2350 (2355)
		Або < 0,2 %	Загальна сума доходів	Форма № 2, ряд. 2000 + + ряд. 2120 + ряд. 2200 + + ряд. 2220 + ряд. 2240 + + ряд. 2250
		Або < 0,2 %	Загальна сума витрат	Форма № 2, ряд. 2050 + + ряд. 2130 + ряд. 2150 + + ряд. 2180 + ряд. 2250 + + ряд. 2255 + ряд. 2270
		Або < 0,2 %	Найбільша за значенням класифікаційна група доходів або витрат відповідно	Наприклад, для доходів – чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для витрат – собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
5	Визначення звітного сегмента при розкритті інформації про сегменти	< 10 %	Відповідно чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), або фінрезультат сегмента, або активи всіх сегментів підприємства	НП(С)БО 29, п. 9
8	Інші господарські операції та події	≤ 5 %	Об’єкт обліку (активи, зобов’язання, капітал, доходи, витрати)	Критерії та ознаки суттєвості визначаються виходячи з потреб користувачів, економічної доцільності з урахуванням обсягів діяльності підприємства, характеру впливу об’єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних факторів, які можуть впливати на визначення порога суттєвості

Важливо! Кожне підприємство для різних груп господарських операцій самостійно обирає процентний критерій суттєвості операцій за обраною базою. Такий вибір, як правило, заснований на практиці минулих років і особливостях госпдіяльності підприємства.

Наприклад, чим «дрібніше» у підприємства кожна операція з реалізації продукції, тим нижче повинен бути відсоток критерію суттєвості для доходів (щоб не пропустити великої кількості начебто б невеликих за вартістю відвантажень, які в сукупності можуть дати значну суму помилки). Або якщо в собівартості підприємства значну частку затрат займає амортизація, то критерій переоцінок основних засобів (далі – ОЗ) повинен бути нижче (наприклад, до 5 %), щоб не допустити структурних зсувів у виробничій собівартості продукції.

Критерії суттєвості для складання фінансової звітності

Згідно з п. 4 розд. II НП(С)БО 1 підприємства можуть не наводити у фінзвітності статті, за якими відсутня інформація, що підлягає розкриттю (крім випадків, коли така інформація була наведена в попередньому звітному періоді).

Водночас підприємства можуть додавати статті до фінзвітності (із збереженням їх назви та коду рядка, передбачених НП(С)БО), якщо стаття відповідає таким критеріям (п. 4 розд. II НП(С)БО 1, пп. 2.20.3 Методрекомендацій № 635):

• інформація є суттєвою;
• оцінка статті може бути достовірно визначена.

Перелік таких додаткових рядків для форм фінзвітності наведено в додатку 3 до НП(С)БО 1.

До відома: якщо стаття може бути достовірно визначена, але не є суттєвою, її, як правило, не наводять окремо, а приєднують до близької за значенням суттєвої статті. Але в деяких випадках стаття, яка вважається несуттєвою для окремого відображення у фінансових формах, може бути досить суттєвою для розкриття в примітках до фінзвітності (пп. 2.20.3 Методрекомендацій № 635).

Наприклад, дебіторська заборгованість за реалізацією ОЗ не наводиться в балансі окремо (не вважається суттєвою), але вона «влита» до складу статті «Інша поточна дебіторська заборгованість». Однак інформація про це буде розкрита в примітках до фінзвітності разом з інформацією про доходи та витрати з реалізації ОЗ, оскільки ця інформація може бути суттєвою для користувачів (може свідчити про скорочення, дроблення виробництва).

Такий самий підхід слід застосовувати й до інформації про зобов’язання перед підзвітними особами, яка зазвичай є несуттєвою й наводиться в статті «Інші поточні зобов’я­зання».

Важливо! Для кожного зі звітів, що входять до складу фінзвітності, підприємство обирає окрему базу визначення кількісних критеріїв та якісних ознак суттєвості статей фінзвітності та діапазон кількісних критеріїв із запропонованих у пп. 2.20.3 Методрекомендацій № 635 (див. табл. 2).

Таблиця 2. Кількісні критерії суттєвості статей фінансової звітності

№ з/п	Статті фінзвітності	Граничні значення (у % до бази)	База визначення кількісного критерію суттєвості статті	Дані форм фінзвітності
1	2	3	4	5
1	Статті Балансу (Звіту про фінансовий стан)	< 5 %	Разом за балансом	Форма № 1, ряд. 1300 (1900) на кінець року
		Або < 15 %	Разом за відповідним класом (розділом) активів, власного капіталу, зобов’язань	Форма № 1, ряд. 1095 (необоротні активи), ряд. 1195 (оборотні активи), ряд. 1495 (власний капітал), ряд. 1595 (довгострокові зобов’язання), ряд. 1695 (поточні зобов’язання) на кінець року
2	Статті Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід)	< 5 %	Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	Форма № 2, ряд. 2000
		Або < 25 %	Фінансовий результат від операційної діяльності	Форма № 2, ряд. 2190 (2195)
3	Статті Звіту про рух грошових коштів	< 5 %	Чистий потік коштів від операційної діяльності	Форма № 3, ряд. 3195
4	Статті Звіту про власний капітал	≤ 5 %	Власний капітал підприємства	Форма № 4, ряд. 4300

Слід знати! Підприємство має право встановити для себе в обліковій політиці кількісні критерії суттєвості статей фінансових звітів, але ці значення не повинні бути більші від рекомендованих Мінфіном (див. табл. 2).

Висновки

1. Якщо національними стандартами бухобліку або міжнародними стандартами фінзвітності не визначено критерії суттєвості інформації про господарські операції або статті фінансової звітності, підприємство має право самостійне встановити такі критерії в обліковій політиці.
2. Як кількісні орієнтири можна взяти значення, які не повинні перевищувати граничні значення з п. 2.20 Методрекомендацій № 635.
3. У деяких випадках суттєвість статті фінансової звітності залежить від її якісних критеріїв: стаття звітності буде корисна для основних або спеціальних користувачів фінзвітності за нетиповими операціями.

Джерело:

Практичне керівництво № 24 «Наказ про облікову політику в деталях»