Договір фінансового лізингу досить поширений у господарській діяльності. Що це за договір, як його грамотно скласти та на які моменти звернути увагу, розглянемо в даній консультації.

Загальні положення

Правовідносини, пов'язані з фінлізингом, регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.03 р. № 435-IV (§ 6 гл. 58, далі – ЦК), ГК (ст. 292) і Законом № 723. Також на фінлізинг поширюються норми ЦК про наймання (оренду), купівлю-продаж, постачання з урахуванням особливостей, установлених Законом № 723.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 723 за договором фінлізингу лізингодавець зобов'язується придбати річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоотримувачем умов і специфікацій і передати її в користування лізингоотримувачу на певний строк (не менше року) за встановлену плату (лізингові платежі).
З метою оподаткування поняття фінлізингу трактується інакше. При цьому важливо врахувати таке: щоб операції за договором фінлізингу обкладалися податками за правилами фінлізингу, установленими ПК, договір повинен містити як мінімум одну з умов, передбачених пп. 14.1.97 ПК (наприклад, майно, яке передається у фінлізинг, виготовлене на замовлення лізингоотримувача і після закінчення дії фінлізингу не може бути використане іншими особами, крім лізингоотримувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик). При цьому, якщо умови договору дозволяють уважати його фінлізингом у розумінні ПК, сторони мають право вказати в договорі, що для цілей оподаткування він уважається оперативною орендою, при цьому вони не мають права змінювати статус операції до закінчення строку дії договору.

Форма договору

Згідно зі ст. 6 Закону № 723 договір фінлізингу повинен укладатися в письмовій формі (див. зразок у кінці консультації).
Зверніть увагу: у певних випадках договір фінлізингу підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню (на підставі вимог, законодавчо встановлених для договорів найму/оренди). Так, відвідати нотаріуса доведеться при укладанні договорів фінлізингу, предметом яких є:

• будівля або інша капітальна споруда (нерухоме майно) і договір укладено строком на три і більше років;
• транспортний засіб і одна зі сторін договору – фізособа.

Сторони договору

Виходячи з наведеного вище визначення сторонами договору фінлізингу є:

• лізингодавець – тільки юрособа, яка за договором передає лізингоотримувачу право володіння та користування предметом лізингу (ст. 4 Закону № 723);
• лізингоотримувач – як юрособа, так і фізособа, яка отримує за договором від лізингодавця право володіння та користування предметом лізингу;
• продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, у якої лізингодавець отримує річ/майно – предмет договору.
  Також слід урахувати, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2664 фінлізинг є фінансовою послугою, у зв'язку із чим лізингодавцем може виступати:
• юрособа зі статусом фінустанови;
• юрособа, яка не є фінустановою, але відповідає вимогам Положення № 21 (див. нижче).
  Зазначені вимоги полягають у такому:
• в установчих документах юрособи (статуті, положенні і т. д.) передбачене провадження діяльності з надання послуг фінлізингу;
• юрособа має внутрішні правила надання послуг фінлізингу, затверджені вповноваженим органом юрособи в порядку, установленому установчими документами;
• у юрособи є кваліфіковані працівники, які безпосередньо займаються фінлізингом (укладають і супроводжують договори), мають вищу освіту (фінансову, економічну або юридичну) і не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;
• керівники (засновники) юрособи не мають непогашеної або незнятої судимості;
• є документ, що підтверджує право власності/користування приміщенням за місцем перебування такої юрособи (свідоцтво про право власності, договір оренди і т. д.);
• юрособа має довідку про взяття на облік у Нацкомфінпослуг за формою додатка 1 до Положення № 21.
  Зверніть увагу: юрособи, які регулярно (протягом року уклали три і більше договорів) надають послуги фінлізингу або уклали один договір фінлізингу на суму понад 80 000 грн., повинні дотримуватися вимог Закону № 1700 про попередження корупції.

Істотні умови договору

До таких умов Закон № 723 (ст. 6) відносить:
1. Предмет договору. Це може бути майно, що відповідає таким ознакам:

• неспоживаність (призначене для багаторазового використання, зберігає первісний вигляд протягом тривалого часу). Так, продукти харчування не підпадають під цю характеристику, а от побутова техніка підходить;
• визначення індивідуальними ознаками (майно наділене властивими тільки йому ознаками, які відрізняють його від інших однорідних речей, незамінні речі). Наприклад, транспортний засіб має індивідуальні ознаки – серійний номер і т. д.;
• віднесення майна до основних фондів за законодавством. Так, згідно з пп. 14.1.138 ПК основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автодоріг загального користування, бібліотечних та архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6 000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), які призначені для використання в госпдіяльності, вартість яких перевищує 6 000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких із дати введення в експлуатацію становить більше року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік).
  Майно, що знаходиться в державній або комунальній власності, яке не заборонено передавати в користування та/або володіння, також може бути предметом договору фінлізингу.

Не можуть виступати предметом договору фінлізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, цілісні майнові комплекси підприємств та їх структурні підрозділи (філії, дільниці, цехи і т. д.).
2. Строк лізингу. Сторони договору самостійно визначають строк його дії, але такий строк не може бути менше року (ч. 2 ст. 1 Закону № 723).
Зверніть увагу! Статтею 7 Закону № 723 установлено випадки, коли сторони мають право відмовитися від договору лізингу, а саме:

• лізингоотримувач може відмовитися від договору в односторонньому порядку, якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів (якщо договором не передбачено інші умови), письмово повідомивши про це лізингодавця. Також у цьому випадку лізингоотримувач має право вимагати від лізингодавця відшкодування збитку, у тому числі повернення лізингових платежів, які були сплачені ним до відмови від договору;
• лізингодавець має право відмовитися від договору та вимагати повернення предмета лізингу в безспірному порядку на підставі виконавчого листа нотаріуса, якщо лізингоотримувач не вніс лізинговий платіж частково або повністю (прострочення платежу становить більше 30 днів).
  3. Ціна договору (розмір лізингових платежів). Лізингові платежі можуть включати (ч. 2 ст. 16 Закону № 723):
• суму, що частково відшкодовує вартість предмета лізингу;
• платіж – винагороду лізингодавця за отримане в лізинг майно;
• компенсацію процентів за кредитом (якщо, наприклад, предмет лізингу був придбаний у кредит);
• інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням умов договору (наприклад, затрати на транспортування, збирання предмета лізингу і т. д.).
  4. Інші умови, на включенні яких наполягає хоча б одна зі сторін. Тут же можна відобразити і порядок переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоотримувача (порядок укладення договору купівлі-продажу між сторонами).

Додаткові документи

При передачі предмета лізингу (майна) крім основного договору доцільно скласти акт приймання-передачі майна від однієї сторони до другої. У цьому документі фіксується дата передачі майна, його опис, наявність/відсутність дефектів та інші характеристики, які в подальшому допоможуть уникнути спірних ситуацій між сторонами договору.

Джерело: "Баланс" № 2, який вийшов з друку 05.01.18 р.