Із 1 лютого 2020 року набуває чинності Закон від 03.10.19 р. № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» (далі – Закон № 157), який змінив правила оренди державного та комунального майна. Розглянемо, хто тепер може брати в оренду державне та комунальне майно та як оформити оренду за новими правилами.

Загальні положення

Одразу зазначимо, що Закон № 157 є складовою законодавства України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить АР Крим, разом з іншими чинними законодавчими актами.

Відповідно до вимог Закону № 157 органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) передають в оренду майно, що перебуває у комунальній власності. Дія Закону № 157 поширюється також на договори зберігання, крім договорів публічного зберігання, якщо місцем зберігання майна третьої особи є індивідуально визначене нерухоме майно державної або комунальної власності.

Оренда державного або комунального майна здійснюється на основі таких принципів (п. 5 ст. 2 Закону № 157):

• законності;
• відкритості та прозорості;
• рівності та змагальності;
• державного регулювання та контролю;
• урахування особливостей об’єктів державної та комунальної форм власності;
• захисту економічної конкуренції;
• створення сприятливих умов для залучення інвестицій;
• повного, своєчасного, достовірного інформування про об’єкти оренди та порядок передання їх в оренду;
• забезпечення конкурентних умов оренди та інших видів договорів.

Зверніть увагу: галузеві особливості оренди державного та комунального майна можуть установлюватися виключно законами, переліченими в п. 6 ст. 2 Закону № 157. Оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Об’єкти оренди в розумінні Закону № 157

Об’єктами оренди за Законом № 157 є (п. 1 ст. 3):

1) єдині майнові комплекси (далі – ЄМК) підприємств, їхніх відокремлених структурних підрозділів;

2) нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їхні окремі частини);

3) інше окреме індивідуально визначене майно;

4) майно:

• що не увійшло до статутного капіталу (далі – СК) (або складеного капіталу) господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) (далі – майно, що не увійшло до СК), а також майно, заборонене до приватизації, яке в разі перетворення держпідприємства в госптовариство може надаватися такому товариству на правах оренди;
• щодо якого до СК внесено право господарського відання на майно;
• що закріплене на праві господарського відання за акціонерними товариствами та їхніми дочірніми підприємствами у процесі їх утворення та діяльності;
• яке передане до СК акціонерних товариств на праві господарського відання;
• що передане до органів виконавчої влади та ОМС, державних і комунальних установ та організацій, ЗСУ, СБУ, Держприкордонслужби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Держслужби спецзв’язку та захисту інформації України, правоохоронних та фіскальних органів, НАН України та національних галузевих академій наук, що не використовується цими органами для здійснення своїх функцій, – без права викупу та передання в суборенду орендарем;
• що не підлягає приватизації, може бути передане в оренду без права викупу орендарем та передання в суборенду.

Не можуть бути об’єктами оренди (п. 2 ст. 3):

1) ЄМК:

• казенних підприємств;
• підприємств системи створення та збереження золотовалютних резервів;
• підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;
• підприємств, що забезпечують зв’язком органи законодавчої та виконавчої влади, у тому числі радіотелевізійні передавальні центри;
• Національної суспільної телерадіокомпанії України;
• державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України»;
• підприємств, що здійснюють виробництво об’єктів космічної діяльності;
• діючих закладів освіти, що фінансуються з держбюджету;
• установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України (крім тих, що не використовуються для здійснення своїх функцій);
• АЕС, ГЕС із греблями, що виконують функції захисту від техногенних катастроф;
• метрополітену;
• підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення);
• об’єктів спортивної інфраструктури, включених до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

2) об’єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об’єкти права власності українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України.

Повний текст консультації див. у "Баланс-Бюджет" № 6, який виходить з друку 10.02.20 р., або на сайті.