Ситуація

Держпраці провела позапланову перевірку ТОВ (далі – підприємство) з питань дотримання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування. Перевіркою було встановлено, що на підприємстві видано наказ, відповідно до якого засновник повинен:

·   стати до виконання обов'язків директора та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві;

·   виконувати функції директора на безоплатній основі, без нарахування та виплати йому зарплати.

За результатами перевірки був складений акт, у якому зафіксовано такі порушення трудового законодавства:

·   директору підприємства не нараховувалася зарплата в період із 01.01.15 р. по 15.03.17 р.;

·   на підприємстві не вівся табель обліку робочого часу.

З актом перевірки був ознайомлений представник підприємства. Він висловив свою незгоду з висновками перевіряючих із приводу порушень. У своїх запереченнях до акта він указав, що засновник дав згоду (підписавши відповідний наказ про призначення на посаду директора) виконувати обов'язки директора на безоплатній основі (без нарахування та виплати зарплати). Причина: підприємство фактично не провадить господарську діяльність, не отримує прибутки, тому й не має можливості виплачувати зарплату.

На підставі акта Держпраці прийняв рішення застосувати до підприємства фінансові санкції відповідно до ст. 265 КЗпП. Підприємство звернулося до суду, щоб оскаржити це рішення.

Чому виникає спір

На практиці поширені ситуації, коли через відсутність роботи на підприємстві з найманих співробітників є тільки директор. І часто в таких ситуаціях на посаду директора призначається засновник. При цьому директору не нараховується зарплата. Аргументація така: функції директора виконує засновник, а він може попрацювати на своєму підприємстві і безплатно, тим більше що діяльність не ведеться і немає грошей для виплати зарплати.

Однак така позиція – помилкова. Адже трудове законодавство прямо передбачає ст. 94–95 КЗпП, ст. 3 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі – Закон № 108), що найманим співробітникам в обов'язковому порядку повинна нараховуватися та виплачуватися зарплата не нижче від мінімальної зарплати при виконанні місячної норми праці. І ця вимога не залежить від того, ведеться на підприємстві господарська діяльність чи ні. У ситуації, яку ми розглядаємо, засновник є найманим працівником підприємства. Трудові відносини з ним були оформлені наказом: він був призначений на посаду директора. Але зарплата йому не нараховувалася. А значить, підприємство порушило трудове законодавство й тим самим підставило себе під великі фінансові санкції.

Про що попереджав «БАЛАНС»

Ми попереджали наших передплатників (див. «БАЛАНС», 2017, № 6-7, с. 29), які наслідки їх чекають, якщо не платити зарплату найманому директору. Наша держава гарантує всім найманим працівникам право на оплату праці не нижче передбаченого мінімуму (ст. 95 КЗпП). Розмір мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) установлюється відповідно до ст. 9 і 10 Закону № 108. Ця соціальна гарантія поширюється і на директора, тому що він є найманим працівником. Тому залишити директора без зарплати не можна, навіть якщо підприємство не веде діяльності та не отримує дохід. Діюче законодавство не містить щодо цього ніяких винятків, які звільняли б роботодавця від виплати зарплати своєму найманому працівнику. Ми попереджали, які проблеми можуть загрожувати в перспективі, якщо не платити зарплату директору. Це може обернутися не тільки фінансовими санкціями згідно зі ст. 265 КЗпП, але й адміністративним штрафом за ст. 41 КУпАП. І ми звертали увагу передплатників на те, що відсутність у підприємства доходу не звільняє його від відповідальності за невиплату зарплати. Крім того, ми підказали підприємствам, як учинити в такій ситуації, щоб не порушувати закон.

Що рекомендував «БАЛАНС»

Ми радили (див. «БАЛАНС», 2017, № 6-7, с. 30) закріпити деякі організаційні функції за засновником підприємства. Норми ГК допускають, що керувати підприємством може безпосередньо засновник, не будучи директором (ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу, далі – ГК). Тобто без укладення трудового договору. При цьому йому можна не платити зарплату, тому що він не буде вважатися найманим працівником. Нагадаємо, як це правильно оформити, якщо з директором уже укладено трудовий договір.

Крок 1. Звільнити директора з обійманої посади.

Крок 2. Провести загальні збори учасників (для ТОВ), на якому прийняти рішення щодо покладання обов'язків із ведення обліку та подання звітності на одного із засновників.

Рішення оформляється протоколом загальних зборів учасників ТОВ. Форма протоколу законодавчо не встановлена, тому може бути довільною.

Наприклад, формулювання може бути таким: «Відповідно до ст. 65, 128 ГК покласти обов'язки щодо ведення обліку, подання звітності до контролюючих органів, укладання від імені госптовариства необхідних правочинів без довіреності на учасника Товариства Слисаренка Ігоря Миколайовича, без укладення з ним трудового договору та виплати винагороди за його діяльність».

Крок 3. Проінформувати суб'єкта держреєстрації про внесення змін до статуту – протягом трьох робочих днів із дати прийняття цього рішення (ст. 7 Закону від 19.09.91 г. № 1576-XII).

На підставі поданих документів суб'єкт держреєстрації внесе відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань.

Крок 4. Повідомити про прийняте рішення держоргани та інші заінтересовані сторони. Розповімо, що для цього потрібно зробити.

Насамперед треба подати до податкового органу, у якому підприємство перебуває на обліку, заяву за формою № 1-ОПП (додаток 6 до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588, далі – Порядок № 1588) із відміткою «Зміни». Строк подання заяви – протягом 10 календарних днів із дня виникнення змін, тобто з дати прийняття рішення, оформленого протоколом (п. 9.3 Порядку № 1588). За невиконання цієї вимоги загрожує штраф у розмірі 510 грн. (п. 117.1 Податкового кодексу). Також необхідно переоформити договір на визнання електронних документів. Однак розпочати потрібно з переоформлення електронного цифрового підпису на засновника. Для цього треба звернутися до сервісного центру, з яким у підприємства укладено договір. І на завершення слід звернутися до банку, у якому обслуговується підприємство, щоб переоформити картку зі зразками підписів уповноважених осіб відповідно до вимог Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492.

На чиєму боці суд

Окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог підприємства (постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.06.17 р., ЄДРСР, реєстр. № 67345873), оскільки визнав, що достатньо доказів, що підтверджують порушення трудового законодавства підприємством. І тому постанова про накладення штрафу винесена перевіряючими Держпраці правомірно, відповідно до вимог діючого законодавства.

Аргументи суду

1. Згідно з ст. 21 КЗпП трудові відносини між працівником і роботодавцем оформляються трудовим договором. Із матеріалів справи випливає, що між підприємством і директором були трудові відносини. Засновник на посаду директора був призначений наказом.

2. На підставі ст. 94 КЗпП роботодавець зобов'язаний виплачувати працівнику за виконану ним роботу – зарплату.

3. Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку (ч. 2 ст. 30 Закону № 108).

Виходячи з вищевикладеного, на підприємстві повинен вестися облік робочого часу, за даними якого і нараховується зарплата.

Висновки

Якщо підприємство не веде діяльності, то на цей період є сенс покласти деякі організаційні функції безпосередньо на засновника (без оформлення його на посаду директора). У такому випадку підприємство зможе обійтися без найманого директора, якому необхідно буде платити зарплату.