Ситуація. Підприємець – платник єдиного податку (далі – ЄП) третьої групи надає послуги на території України або виїжджаючи до клієнтів, або онлайн. А при реєстрації платником ЄП як місце провадження діяльності він зазначив свою податкову адресу, тобто місце проживання, хоча з дому він не працює.

Запитання:

• чи варто вносити зміни до Реєстру платників ЄП і як це зробити;
• як правильно зазначити місце провадження діяльності за ситуації, коли конкретного «місця роботи» у підприємця немає;
• у чому різниця між податковою адресою і місцем провадження діяльності?

Про що має знати підприємець?

Підприємець реєструється як платник податків у податковому органі за місцем свого проживання. Це його податкова адреса, за якою орган ДПС у разі потреби може зв’язатися з платником податків.

Місце провадження госпдіяльності може збігатися або не збігатися з податковою адресою. Це залежить від специфіки діяльності підприємця.

Відомості про конкретну адресу місця діяльності та її тип подаються до податкового органу за місцем реєстрації за формою № 20-ОПП. Якщо такого місця у підприємця немає, тоді форму № 20-ОПП можна не подавати (ЗІР, категорія 116.11). Адже в цьому випадку в підприємця немає закріплених за конкретними адресами об’єктів оподаткування.

Змінити місце провадження діяльності підприємець може через Електронний кабінет. Підтвердженням буде витяг із Реєстру платників ЄП, який можна отримати і в електронному вигляді.

Аналіз ситуації

За загальним правилом податковою адресою платника податків – фізичної особи є місце його проживання, за яким його ставлять на облік як платника податків у контролюючому органі. Причому платник податків – фізособа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 Податкового кодексу, далі – ПК).

Уточнимо, що йдеться про податковий облік самозайнятих фізосіб. Це підприємці та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю. У нашій ситуації ми говоримо про підприємця.

Згідно з п. 65.1 ПК фізосіб-підприємців ставлять на облік за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР). Саме у ЄДР містяться відомості про місце розташування підприємця (адреса місця проживання та інші дані).

Відомості з ЄДР контролюючі органи отримують у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами контролюючого органу. А до ЄДР ці відомості потрапляють із заяви самої фізособи про її держреєстрацію як підприємця.

Реєстрація підприємця як єдинника здійснюється шляхом унесення відповідних записів до Реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ПК). Для цього підприємець подає до податкової інспекції за місцем проживання Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.07.19 р. № 308 (далі – Заява) (пп. 298.1.1 ПК). Інформація із Заяви переноситься до Реєстру платників ЄП (п. 299.7 ПК).

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, перелічені в п. 298.3 ПК, у тому числі податкова адреса єдинника (п. 4) і місце провадження ним господарської діяльності (п. 6). Як бачите, це різні реквізити. Тобто адреси, зазначені в п. 4 та п. 6 Заяви, можуть бути різними.

! Податкова адреса єдинника й адреса місця, де він провадить свою діяльність, можуть не збігатися.

Тут принцип такий:

• адреси збігаються – якщо за місцем своєї реєстрації (прописки) єдинник буде фактично вести підприємницьку діяльність. Наприклад, там буде розташований магазин, кафе, перукарня, пункт надання послуг);
• адреси не збігаються – якщо за місцем реєстрації підприємець живе, але не працює. Наприклад, у нього є окремий офіс, магазин, салон, майстерня тощо. Тоді адресою місця провадження госпдіяльності буде адреса, за якою розташований такий об’єкт.

Що робити, коли місць провадження діяльності – декілька?

Тоді в п. 6 Заяви треба зазначати адреси всіх цих місць.

Навіщо податківцям знати, у якому саме місці працює підприємець?

Майно і дії, у зв’язку з якими у платника податків виникає обов’язок зі сплати податків і зборів, є об’єктами оподаткування або об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (п. 63.3 ПК).

Адреса й тип приміщення, де працює підприємець, повною мірою підпадає під це поняття з таких основних причин:

• по-перше, вони свідчать про наявність у підприємця ресурсів для провадження заявлених ним видів діяльності;
• по-друге, якщо нерухомість використовується власником для отримання доходу (здається в оренду, лізинг, позику, використовується в ході підприємницької діяльності), то загальна площа такої нерухомості обкладається податком на нерухомість, причому без зменшення на «пільгові» 60 м² для квартири і 120 м² для будинку (пп. 266.4.1, 266.4.3 ПК).

Про наявність об’єктів оподаткування платник податків зобов’язаний повідомити податкові органи за місцем свого основного обліку шляхом подання форми № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення або відкриття такого об’єкта (п. 63.3 ПК; п. 8.1, 8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588).

Якщо підприємець фактично працює за місцем реєстрації (податковою адресою) або за іншою конкретною адресою, то його точні координати (код КОАТУУ; область, район, населений пункт; вулиця, номер будинку/офісу/квартири; індекс) зазначаються в розд. 3 форми № 20-ОПП.

Код типу об’єкта вибирається з рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, оприлюдненого на сайті ДПС. Актуальний довідник можна знайти за адресою або в меню сайту: «Головна» > «Довідникі, Реєстри, Переліки» > «Довідники» > «Типи об’єктів оподаткування (станом на 22.01.21 р.)». Наприклад, можна вибрати – офіс (код 378), магазин (код 321), кабінет (код 240), пункт послуг (код 437), студія (код 480) тощо.

Моя адреса – не дім і не вулиця

Повернемося до нашої ситуації. Підприємець не прив’язаний до конретного місця надання послуг, він надає послуги на всій території України.

Треба сказати, що це досить розповсюджена практика Наприклад, багато підприємців надають послуги з виїздом до клієнта, працюють за комп’ютером не вдома, а в так званих коворкінгах – колективних офісах, що стає популярним останнім часом. Коворкінг – це місце роботи людей із різним типом зайнятості в єдиному робочому просторі. За надане робоче місце зазвичай установлюється погодинна плата. Уважаємо, що укладати договір на оренду робочого місця в цьому випадку зовсім не обов’язково. Ось і виходить, що конкретного «місця роботи» у підприємця немає.

Або, припустимо, підприємець надає послуги, торгує на виставках, ринках, тобто місце провадження діяльності заздалегідь не визначено.

У всіх подібних ситуаціях виникає запитання:

Як заповнити Заяву, якщо в підприємця немає конкретного місця провадження діяльності?

У таких випадках податківці рекомендують зазначати у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 заяви «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 не заповнюються (ЗІР, категорія 107.01.01).

! Відомості потрапляють до Реєстру платників ЄП із поданої підприємцем Заяви. Тому дуже важливо коректно заповнити Заяву.

І якщо підприємець фактично не збирається працювати за місцем своєї реєстрації (вдома, так би мовити), цілком резонно в Заяві не зазначати адресу проживання в реквізиті «Місце провадження господарської діяльності (індекс, адреса)».

А якщо ці відомості були зазначені в Заяві і вже потрапили до Реєстру платників ЄП, тоді треба внести зміни до реєстру. Тобто прибрати адресу будинку (квартири) з реквізиту «Місце провадження діяльності».

Уносимо зміни до Реєстру єдинників

Для зміни відомостей, які містяться в Реєстрі платників ЄП, треба подати Заяву з галочкою в полі «Внесення змін».

Зараз таку можливість передбачено функціоналом Електронного кабінету платника податків:

• у розділі «Уведення звітності» знаходимо форму Заяви – F0102003. У Заяві потрібно повторити всі відомості, які залишилися без змін, зокрема податкову адресу (поле 4), вибрані види діяльності за КВЕД ДК 009:2010 та інші дані;
• у пп. 5.4 «Унесення змін до реєстру платників ЄП» п. 5 «Підстави подання заяви» в рядку «Місце проведення господарської діяльності» проставляємо галочку у відведеній для цього клітинці;
• у п. 6 «Місце ведення господарської діяльності (індекс, адреса)» не заповнюємо графи «Код КОАТУУ», «вулиця, номер будинку/офісу/квартири» та «Індекс». Після збереження Заяви там автоматично проставляється прочерк. У графі «Область, район, населений пункт у нашому випадку зазначаємо: «Надання послуг на території України».

Потім документ треба підписати за допомогою КЕП і відправити до ДПС. У відповідь приходять дві квитанції, що ваша заява прийнята й обробляється.

Коли ці зміни відобразяться в Реєстрі?

Згідно з п. 299.8 ПК зміни потраплять до Реєстру платників єдиного податку в день подання Заяви. Проте на практиці це не завжди спрацьовує. З’ясувати, чи коректно «сіли» зміни, можна самостійно. Для цього потрібно подати до ДПС відповідний запит. Рекомендуємо робити це через 2–3 дні після подання Заяви.

Як подати такий запит?

Для подання запиту в розділі «Уведення звітності» електронного кабінету вибираємо код форми F1302101 «Запит про отримання витягу з Реєстру платників єдиного податку). Шапка запиту формується автоматично – на підставі облікових даних платника податків.

У відповідь на запит ви можете отримати витяг із Реєстру двома способами:

• в електронному вигляді;
• у паперовому безпосередньо в контролюючому органі.

Свій вибір треба зазначити явно, поставивши галочку у відповідній клітинці запиту.

Якщо ви вибрали перший спосіб, то спочатку приходить перша квитанція, а потім (без квитанції і взагалі будь-яких додаткових повідомлень!) надходить відповідь – Витяг (код форми F1402101) у вигляді додаткової закладки у форму відправленого запиту (код форми F1302101). Проглянути й роздрукувати його можна в меню «Проглядання звітності».

Якщо ви вибрали другий спосіб, тоді після отримання першої квитанції (про отримання ДПС запиту) вам треба буде з’явитися з паспортом до органу ДПС за місцем реєстрації й отримати витягу в паперовому вигляді. Воно відрізняється від електронного тільки наявністю «мокрої» печатки.

Як бачите, змінити відомості про себе в Реєстрі платників єдиного податку – нескладно.

Ольга ЦЕЛУЙКО,
незалежний консультант
із питань бухгалтерського обліку та оподаткування

Джерело: "Баланс" № 12, який вийшов з друку 29.03.21 р.