За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату та за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу, а експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємством, судноплавними компаніями і таке інше.
Базою обкладання ПДВ в експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) і вартість послуг із перевезення.
Платою (винагородою) експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
Тобто базою оподаткування для транспортно-експедиторських послуг є винагорода експедитора, ставка податку становить 20 %.
На таку суму та на дату виникнення податкових зобов'язань експедитор виписує податкову накладну замовнику перевезення.
При визначенні митної вартості товарів до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися в ціну, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України і витрати на навантаження, вивантаження та обробку товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Затрати на транспортування товару після ввезення не включаються в митну вартість товарів за умови виділення їх із ціни, яка була фактично оплачена за оцінювані товари, які документально підтверджені та які піддаються обчисленню.
При визначенні таких затрат ДФС рекомендує керуватися Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Мінтрансу від 05.02.01 р. № 65.

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 11.10.17 р. № 2199/ІПК/26-15-12-01-18.