Взаємодія головного бухгалтера та внутрішнього аудитора набуває важливого значення ще на етапі визначення ризиків діяльності установи, оскільки, як ми вже визначилися раніше, результати їх роботи спрямовані на спільний результат – досягнення бюджетною установою заданої мети. У цій консультації ми розповімо, у чому полягає співпраця головного бухгалтера та внутрішнього аудитора.

І головний бухгалтер, і внутрішній аудитор зацікавлені як у функціонуванні в установі ефективної системи внутрішнього контролю у відповідній сфері, так і в недопущенні зовнішніми інспекторами, аудиторами вільного трактування норм законодавства, що, на жаль, інколи має місце та призводить до:
• застосування до установи фінансових санкцій унаслідок нібито порушення бюджетного
законодавства, які ускладнюють її нормальне функціонування;
• притягнення до адміністративної, матеріальної, дисциплінарної відповідальності працівників;
• створення для установи та її працівників негативного іміджу.

Наприклад, факт виявлення нестачі товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) за результатами проведення річної інвентаризації зафіксовано в матеріалах інвентаризації (інвентаризаційних описах, порівняльних відомостях, протоколі засідання інвентаризаційної комісії, поясненнях матеріально відповідальних осіб). Цей факт не може трактуватися зовнішнім ревізором як нестача ТМЦ, виявлена в ході ревізії, що ним здійснюється (тобто фінансове порушення, що призвело до втрат), навіть якщо нестачу не було відображено в бухобліку та фінансовій звітності. Порушення на момент проведення ревізії в такому разі має місце, але як викривлення даних обліку та звітності щодо вартості активів.

Примірний перелік запитань до головного бухгалтера бюджетної установи як керівника структурного підрозділу щодо визначення можливих ризиків окремих напрямів у діяльності установи див. в «Баланс-Бюджет» № 10, який виходить з друку 09.03.15 р.