Відповідно до статті 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Оплата праці на рівні мінімальної заробітної плати допустима тільки для простої некваліфікованої праці. Назви таких професій передбачені розділом 9 Класифікатора професій "Найпростіші професії", зокрема:

- домашня прислуга, прибиральники та прачки;

- доглядачі будинків та мийники вікон;

- посильні, носії та рознощики багажу і посилок;

- збирачі сміття та подібні до них чорнороби;

- швейцари та сторожі;

- вантажники та інші найпростіші професії на транспорті;

- комірники та вагарі;

- найпростіші професії в сільському господарстві, рибальстві та подібних галузях, а також у видобувних галузях та будівництві, в промисловості.

Встановлення оплати праці працівникам інших професій, передбачених 1 - 8 розділами Класифікатора професій, є порушенням законодавства про працю. Таке становище погіршує умови трудових договорів працівника порівняно з чинним законодавством, що є недопустимим.

На сьогодні відповідальність за порушення законодавства про працю, в тому числі використання найманої праці без належного оформлення, передбачена статтями 172 і 173 Кримінального кодексу України та частиною першою статті 41 КпАП. Максимальний штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності встановлено у розмірі від 30 до 100 НМДГ, зокрема, за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, зарплати.

Лист Держінспекції з питань праці від 15.09.14 р. № 32-21/01-1715.