Із цієї статті ви дізнаєтеся: про зміни у порядку заповнення реєстрів бюджетних та бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) коштів; перелік документів, що подається до органів Казначейства при отриманні готівки; відповідальність за достовірність інформації у платіжних дорученнях.

Що можна зробити на практиці: за допомогою наших рекомендацій правильно заповнити зазначені реєстри і заявку на видачу готівки, аби уникнути відмови органів Казначейства у проведенні платежів.

Загальні положення

Для того щоб працівники бюджетної установи отримали заробітну плату, важливо не тільки своєчасно її нарахувати, але й належним чином скласти документи, які застосовуються у процесі казначейського обслуговування розпорядників коштів державного і місцевих бюджетів. Адже органи Казначейства зобов’язані відмовити у проведенні платежів за неправильно оформленими платіжними документами, а це призведе до затримки у здійсненні вказаних видатків.

Із 29 квітня 2016 року наказом Мінфіну від 25.03.16 р. № 387 (далі – Наказ № 387) набули чинності чергові зміни до двох документів:

·          Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.12 р. № 309 (далі – Порядок № 309);

·          Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.12 р. № 1407 (далі – Порядок № 1407).

Зауважимо, що документи на виплату зарплати бюджетною установою мають складатися з урахуванням вказаних змін, а грамотно це зробити допоможе наша консультація.

Реєстрація зобов’язань

Загальні положення про взяття, реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (далі – розпорядники) в органах Казначейства визначено Бюджетним кодексом (далі – БК), а процедури – Порядком № 309.

Подання документів. Зазвичай для реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань розпорядник подає до органу Казначейства:

1) Реєстр бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі – Реєстр фінансових зобов’язань) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях за формою додатка 2 до Порядку № 309;

2) засвідчені в установленому порядку оригінали документів (або їх копії), що підтверджують факт узяття бюджетного та бюджетного фінансового зобов’язань.

Утім п. 2.5 Порядку № 309 передбачено випадки, коли підтвердні документи не подаються. Зокрема, якщо документи розкривають плани оперативної діяльності чи специфіку органів державної влади, що забезпечують оборону або безпеку України, розпорядники подають до органів Казначейства тільки реєстри, на одному з примірників яких при поверненні проставляється відмітка «Зареєстровано та взято на облік». При цьому за цільове спрямування коштів, узяття бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань та наявність на підтвердних документах грифа секретності відповідає розпорядник.

Наказом № 387 унесено також зміни до Порядку заповнення Реєстру фінансових зобов’язань. Так, за бюджетними фінансовими зобов’язаннями, за якими не подаються документи, що підтверджують узяття такого зобов’язання, у графі «Дані бюджетного фінансового зобов’язання: дата документа» наводиться дата Реєстру, а у графі «Дані бюджетного фінансового зобов’язання: номер документа» – відповідно номер. Нагадаємо, що номер та дату Реєстру фінансових зобов’язань присвоює розпорядник, що його формує. Як і раніше, у табличній частині Реєстру наводяться відомості про бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання, узяті розпорядником.

Щоб зареєструвати бюджетні зобов’язання для виплати зарплати і прирівняних до неї платежів, розпорядник подає до органу Казначейства за місцем обслуговування:

1) Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою додатка 1 до Порядку № 309 (далі – Реєстр зобов’язань). Суми у Реєстрі зобов’язань проставляються розпорядниками розрахунково, але в межах річних планових показників (див. «БАЛАНС-БЮДЖЕТ», 2015, № 32, с. 23);

2) підтвердні документи, установлені залежно від сутності операцій Методичними рекомендаціями щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затвердженими наказом Держказначейства від 29.04.13 р. № 68 (далі – Методрекомендації № 68). До речі, наказом Держказначейства від 15.04.16 р. 116 до них також унесено ряд змін.

Перелік підтвердних документів є орієнтовним і може змінюватися відповідно до змін у законодавстві (п. 3 Методрекомендацій № 68). Тобто пакет документів, які подаються на стадії реєстрації зобов’язань, залежить від виду операцій.

Заповнення заявки. У разі виплати зарплати працівникам документом, що підтверджує факт узяття бюджетного зобов’язання, є заявка на видачу готівки (додаток 34 до Порядку № 1407). Її дата та номер проставляються у графах «Дані бюджетного зобов’язання: дата документа» та «Дані бюджетного зобов’язання: номер документа» відповідно.

Нагадаємо, що правила застосування та складання заявки розпорядниками регулюються розд. ХІІ Порядку № 1407 та гл. 13 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.12 р. № 938.

Звертаємо увагу: Наказом № 387 змінено порядок складання, назву і форму заявки на видачу готівки. Відтепер заявка подається до органів Казначейства виключно у разі отримання розпорядником готівки за чеком у банку (див. фрагмент 1 у кінці консультації).

Заявки на видачу готівки виписуються розпорядниками на осіб, з якими у них укладено договори про повну матеріальну відповідальність та які мають право отримувати і видавати кошти. На підставі цих заявок органи Казначейства перераховують кошти на поточні рахунки, відкриті на їхнє ім’я в установах банків за балансовими рахунками групи 257 «Кошти державного та місцевого бюджетів для виплат» Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.04 р. № 280. Із цих рахунків уповноважені особи розпорядників на підставі належним чином оформлених грошових чеків отримують готівку.

Нагадаємо, що на рахунки групи 257 кошти до виплати зараховуються без перерахувань. Грошові чеки для виплати готівки виписують уповноважені особи розпорядника, а підписують – відповідні особи органу Казначейства, яким надано право першого і другого підписів (їх підписи скріплюються відбитком печатки органу Казначейства).

При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати бюджетні кошти перераховуються (за згодою працівників) на поточні рахунки, відкриті в банках, відповідно до платіжних доручень (п. 11.16 Порядку № 1407). При цьому заявка до органу Казначейства не подається.

Відповідальність за оформлення документів. Згідно із п. 6 Методрекомендацій № 68 органи Казначейства не відповідають за недостовірність підтвердних документів та їх зміст. У підтвердних документах, наданих розпорядниками, вони звіряють суми на відповідність сумам, зазначеним у Реєстрах зобов’язань (Реєстрах фінансових зобов’язань) та платіжних дорученнях.

Як установлено п. 11.15 Порядку № 1407, при поданні документів на отримання зарплати та прирівняних до неї платежів разом із визначеними цим Порядком документами розпорядники подають платіжні доручення на перерахування (сплату) утримань із зарплати працівників та нарахувань на фонд оплати праці. У реквізиті «Призначення платежу» платіжного доручення зазначається період, за який здійснюється виплата.

За правильність оформлення та достовірність інформації, наведеної у платіжних дорученнях, відповідають розпорядники. Звертаємо увагу: реквізити рахунків, на які сплачуться платежі до бюджетів та ЄСВ, можна отримати в органах ДФС за місцем реєстрації бюджетної установи. Крім того, реквізити рахунків за надходженнями до державного та місцевих бюджетів, відкритих в органах Казначейства, розміщено на офіційному веб-сайті Казначейства (http://www.treasury.gov.ua, Реквізити дохідних рахунків).

Розглянемо на прикладі, як заповнити Реєстр фінансових зобов’язань.

Повну консультацію див. у спецвипуску «Виплати працівникам. Кадрові питання» «БАЛАНС-БЮДЖЕТ», 2016, № 19.