Працівники державних органів здебільшого бояться публічності. Тому одна думка про те, що всі їх дії і процедури можуть зніматися на відео, сприймається дуже болісно.
Днями Савік Шустер заявив про зловживання з боку органів ГФС. Його адвокат Ярослав Романчук пояснив, що Савік Шустер Студія отримала відмову в задоволенні скарги в рамках адміністративного оскарження податкового рішення, при цьому податковим органом не були враховані пояснення представника платника податків та додаткові письмові документи, представлені в ході засідання 19 січня 2016 року. «Радує одне, це те, що весь процес засідання, під час розгляду апеляції, записаний на відеоплівку оператором телеканалу 3s.tv. Є з чим працювати... представники податкових органів наговорили багато, що буде аналізувати нам і слідчих органів у кримінальних провадженнях» - Романчук поділився у соціальних мережах своїми враженнями.
Кожен підприємець готовий наполягати на відеофіксації податкової або іншої перевірки, засідання колегіальних органів ГФС, інших подібних процедур? І в яких випадках це можливо?

Право на відеозйомку під час перевірки
У юристів є такі поняття: «уповноважують норми права» і «заборонні норми права». Багато хто думають, що вони позбавлені того чи іншого права, якщо воно прямо не передбачено законом. Тобто, шукають уповноважує норму права і забувають, що основоположним у вільному суспільстві є принцип: «Дозволено все, що не заборонено законом». Якщо стосовно якоїсь дії в законодавстві відсутня норма забороняє, то це дія дозволено автоматично. Звичайно ж, згаданий принцип діє тільки у відношенні осіб приватного права. Абсолютно протилежним принципом повинні керуватися державні органи та їх посадові особи (ст. 19 Конституції України).
Законодавство не містить заборони на відеозйомку при проведенні податкових та інших перевірок. Розуміючи це, різні контролюючі органи у своїх роз'ясненнях (мова йде про ГФС, колишніх ДПС та ДКРС) позитивно відповідають на питання про можливості такої зйомки, але неодмінно додають: «Відеозйомка допускається тільки за згодою перевіряючого».
У спеціальному законі, що регулює перевірки бізнесу, можна знайти і уповноважує норму, якої прямо передбачена можливість відео - та аудіофіксації перевірки: «Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу» (ч. 8 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»). Але враховуючи, що далеко не всі перевірочні заходи підпадають під дію норм цього закону (зокрема, на сьогоднішній день фіскальний контроль – поза сфери дії зазначеного закону), у главу кута поставимо наш універсальний принцип: «Дозволено, так як не заборонено».

А як же згоду перевіряючих?
Як було сказано вище, контролюючі органи наполягають на попередньому згодою осіб, які здійснюють перевірку, щодо відеофіксації їх дій. Зазвичай при цьому посилаються на ст. 307 Цивільного кодексу України, де сказано наступне: «Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле - чи відеоплівку лише за її згодою». Тому фахівці рекомендують отримати попередню згоду представників контролюючих органів на відеофіксацію перевірки. Така згода може бути отримано, наприклад, шляхом ознайомлення ревізорів під розпис з правилами, чинними на підприємстві, згідно з яким відеозйомка в приміщеннях підприємства здійснюється на постійній основі. Тим не менш, при відмові представника контролюючого органу до проведення відеозйомки або аудіофіксації рекомендуємо керівнику підприємства продовжити таку фіксацію. Перешкоджати фіксації він не зможе.

Відеозапис як доказ в суді
З власної практики знаємо, що відеофіксація або запис на диктофон ходу перевірки помітно дисциплінують працівників контролюючих органів. У більшості випадків цього буває достатньо. Але деякі підприємства розглядають процес запису відео в якості підготовки до можливих судових процедур чи передачу матеріалів до органів слідства. Чи відеозапис під час перевірки сприйнята судами і слідчими органами?
Безумовно, відеозапис може фігурувати як доказ, наприклад, в адміністративному спорі (ст. ст. 138, 146 КАС України). Але докази будуть прийматися судом у тому разі, якщо вони сответствуют критеріям допустимості, а також є належними. Порушення прав фізичної особи при відеозйомці без його згоди може бути підставою для відмови суду приймати доказ. На сьогоднішній день судова практика по зазначеній категорії справ не сформувалася. Вважаємо, що в майбутньому судова практика піде по шляху визнання доказової сили таких відеоматеріалів, так як публічний характер самої перевірки і публічний статус представників контролюючих органів під час перевірки повинні виключати застосування норм ст. 307 ЦК України в оцінці допустимості докази.

Джерело: http://uteka.ua/ua/publication/Videofiksaciya-proverki.-Prava-predpriyatiya.