Акценти цієї статті:
• що є торговельними автоматами;
• які вимоги встановлені до реалізації ними фіскальних функцій;
• як ведеться облік реалізації через них товарів.

Що таке вендінг
Вендінг – це продаж товарів і послуг за допомогою автоматизованих систем (торговельних автоматів). Термін утворений від англійського «Vending machine» – якщо коротко, то це машина, що продає.
Ця форма торгівлі зручна перш за все можливістю цілодобової роботи, для чого немає необхідності задіювати торговельний персонал. Як правило, через автомати продають товари повсякденного попиту: чай, кава, напої, бутерброди, сигарети, газети, журнали, листівки тощо.
Але зверніть увагу: торгівля з автоматів алкоголем (включаючи пиво) і сигаретами заборонена (п. 15 Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі від 08.07.96 р. № 369, далі – Правила № 369).
Автомат з продажу товарів (послуг) є РРО, який в автоматичному режимі видає (надає) за готівкові кошти (або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо) товари (послуги) і забезпечує облік їх кількості та вартості. Торговельний автомат створює контрольну стрічку в електронному вигляді (ст. 2 Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», далі – Закон № 265).
Якщо товари продають з використанням автоматів, то їх власник зобов'язаний довести до покупців інформацію про продавця товару. Це роблять шляхом розміщення на автоматі (або іншим чином) відомостей про найменування продавця, його місцезнаходження, режим роботи, а також про дії, які необхідно зробити покупцеві для отримання товару (ст. 703 Цивільного кодексу).
Ми вже сказали, що ст. 2 Закону № 265 торговельний автомат віднесений до РРО (про це сказано і в ЗІР, категорія 109.01). Також Закон № 265 відносить до електронних контрольно-касових апаратів торговельні автомати (або інше подібне обладнання), призначене для операцій із продажу товарів (послуг) без видачі покупцеві чека (іншого звітного документа) за готівкові кошти або їх замінники (жетони, картки платіжних систем тощо) без участі фізособи, яка контролює оплату таких товарів (послуг).
Уточнимо: під електронними контрольно-касовими апаратами ст. 2 Закону № 265 розуміє РРО, який додатково дозволяє заздалегідь запрограмувати найменування і ціни товарів (послуг), вести облік їх кількості, роздруковувати розрахункові та інші звітні документи.
Завважимо, що Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій (затверджений наказом ДФС від 16.06.16 р. № 535) передбачено ряд модифікацій торговельних автоматів.

Правовий статус торговельних автоматів
Пункт 3 Правил № 369 відносить торговельні автомати до дрібнороздрібної торговельної мережі, і, зокрема, до пунктів некапітальної забудови. А отже, на торгівлю через автомати поширюються всі вимоги цих правил, а також законодавчих і нормативних актів, перелічених у п. 2 Правил № 369. Ідеться про Закон від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів», Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджених постановою КМУ від 15.06.06 р. № 833, тощо.
Зокрема, суб'єкт господарювання повинен розміщувати пункт дрібнороздрібної торговельної мережі згідно з вимогами Земельного кодексу і законодавства щодо впорядкування населених пунктів, планування та забудови територій, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежної охорони, ДАІ та архітектури (п. 6 Правил № 369). Докладніше про ці вимоги ми розповіли на с. 16 цього номера.

Передача даних фіскальним органам
Суб'єкти господарювання, які використовують автомати з продажу товарів (послуг), повинні подавати до фіскальних органів дротовими (або бездротовими) каналами зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, яка міститься у фіскальній пам'яті цих автоматів. А ось передавати так само електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків їм не потрібно (п. 7 ст. 3 Закону № 265).
Також таким торговцям не треба роздруковувати Z-звіти і контрольні стрічки (і, відповідно, не треба зберігати останні протягом 3 років) (п. 9, 10 ст. 3 Закону № 265; п. 4 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів від 28.08.13 р. № 417).

Детальніше див. "Баланс" № 56-57, який виходить з друку 18.07.16 р.