Валютне регулювання по-новому
Національний банк України презентував концепцію нової моделі валютного регулювання, а також дорожню карту із її запровадження. Нова модель є не лише більш ліберальною порівняно з поточною, а й також відповідає міжнародній практиці – директиві ЄС 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу – та Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
Нова модель валютного регулювання буде втілена в життя за допомогою нового законодавства, яке посяде місце застарілого Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 1993 року та численних нормативно-правових актів. З початку листопада поточного року над розробкою нового законодавства працює робоча група за участі експертів, залучених Європейською комісією, в рамках проекту EU-FINSTAR.
В результаті буде розроблено проект закону "Про іноземну валюту" - єдиного рамкового закону, який визначатиме основні принципи валютного регулювання в країні. Водночас конкретні норми будуть виведені на рівень підзаконних актів. Такий підхід зробить валютне регулювання в Україні прозорим, простим та зрозумілим для населення, бізнесу та банків, а Національному банку дасть можливість більш оперативно та ефективно реагувати на зміни стану платіжного балансу та кон'юнктури ринку. Відповідно до плану-графіку проекту, перший проект закону буде представлений в другому кварталі 2017 року.
Лібералізація системи валютного регулювання на шляху до цільової моделі відбуватиметься поступово – у декілька етапів, які можуть проходити паралельно:
• Етап 0. На початковому етапі ми маємо намір зняти обмеження з експортно-імпортних операцій та прямих іноземних інвестицій, які спрямовані на підвищення експортного потенціалу нашої країни.
• Етап 1. На цьому етапі будуть зняті обмеження з портфельних інвестицій та потоків боргового капіталу.
• Етап 2. На останньому етапі будуть скасовані всі перешкоди для фінансових операцій фізичних осіб за кордон.
До уваги беруться такі фактори як рівень інфляції та темпи економічного зростання, наявність суттєвих розривів у платіжному балансі, стійкість фінансової системи, достатність міжнародних резервів, розвиненість фінансових ринків та захищеність прав інвесторів. Зокрема, послаблення тимчасових обмежень не має призводити до виходу інфляції за межі цілей НБУ. Крім того, за недостатньо високо рівня міжнародних резервів у випадку наявності надлишкової пропозиції валюти на міжбанківському валютному ринку Національний банк повинен кожного разу обирати між послабленням тимчасових обмежень та купівлею валюти для нарощування резервів.
Для повного переходу до більш ліберальної моделі валютного регулювання місце жорсткого валютного регулювання має посісти ефективне податкове регулювання. За ініціативи НБУ Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики вже підготував для розгляду у парламенті два законопроекти, які мають запровадити в Україні 5 ключових та найбільш нагальних з 15 рекомендацій ОЕСР щодо протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон (або BEPS). Також вони передбачають приєднання України до механізму автоматичного обміну інформацією з фіскальними органами інших країн.
Наразі, відповідно до рекомендацій Національної ради реформ від 25 жовтня 2016 року, триває публічне обговорення ініціативи з протидії BEPS. Перше обговорення відбулося в рамках засідання Цільової команди реформ фінансового сектору 30 листопада 2016 року, в якому взяли участь представники Національного банку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, проектного офісу Національної ради реформ, Незалежної асоціації банків України, Української федерації убезпечення, а також представники депутатського корпусу та експертної спільноти. Доопрацьовані за результатами обговорень законопроекти будуть внесені на розгляд Національної ради реформ для подальшого спрямування до Верховної Ради України.
