Ваше передплачене видання Читайте on-line

Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

У яких межах можна притягти головного бухгалтера до матеріальної відповідальності за завданий збиток?

June 5, 2015

У декларації з податку на прибуток головний бухгалтер припустилася помилки. При виправленні цієї помилки шляхом подання уточнюючої декларації підприємство донарахувало та сплатило податкові зобов`язання, а також 3%-вий штраф, передбачений п. 50.1 Податкового кодексу. Сума штрафу становила 25 000 грн. Зараз головний бухгалтер звільняється з підприємства. Чи можна стягнути з неї збитки, завдані підприємству, у сумі сплаченого підприємством штрафу?
Притягнути головного бухгалтера до матеріальної відповідальності можна. Проте з дотриманням ряду правил щодо розміру і строків погашення матеріального збитку. І перш ніж карати, потрібно досконально розібратися у причинах помилки.
До матеріальної відповідальності працівники можуть бути притягнуті за наявності одночасно чотирьох умов:
- працівник порушив свої трудові обов`язки;
- у підприємства є прямий дійсний збиток;
- є причинний зв`язок між порушенням і збитком;
- установлена провина працівника у завданні збитку.
Якщо підприємство хоче притягти працівника до відповідальності, спочатку необхідно провести службове розслідування, у ході якого:
- отримати письмові пояснення від працівника. Можливо, тоді стануть ясні дійсні причини допущеної помилки (наприклад, до декларації не були включені певні доходи за вказівкою директора підприємства. Або помилка в декларації була допущена через неточне формулювання норми законодавства, що надалі підтвердилося – ДФС видала роз`яснення до цієї норми). Такі факти можуть говорить про відсутність провини головного бухгалтера у правопорушенні. До речі, на податковій декларації стоїть підпис не тільки головного бухгалтера, але й директора, який теж є посадовою особою, яка відповідає за достовірність даних у податковій декларації. Тому директор також може бути притягнутий до відповідальності за помилки в декларації;
- установити наявність (або відсутність) усіх вищеперелічених чотирьох умов. Із прямим дійсним збитком підприємства все зрозуміло: він є в розмірі сплаченої суми штрафу. А ось над кожною з трьох інших умов слід гарненько подумати і проаналізувати наявні документи та докази.
Тепер щодо порядку стягнення завданого збитку. Тут підприємству слід пам`ятати про важливі нюанси:
- за загальним правилом працівник несе матеріальну відповідальність у розмірі завданого ним збитку, проте не більш від свого середньомісячного заробітку. А повну матеріальну відповідальність працівники несуть тільки у випадках, перелічених у ст. 134 КЗпП. Жоден з названих у цій статті випадків не підходить до ситуації, яку ми розглядаємо. Крім того, у п. 2 ст. 133 КЗпП зазначено, що керівники структурних підрозділів підприємств несуть відповідальність у розмірі завданої з їх провини шкоди, але не більше від свого середньомісячного заробітку, якщо збиток завданий, зокрема, зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку. Це означає, що коли підприємство і визнає головного бухгалтера винним у цьому правопорушенні, то реально стягнути з нього всі 25 000 грн. можна буде тільки в тому випадку, якщо його середньомісячний заробіток становить не менше 25 000 грн. А якщо середньомісячний заробіток головного бухгалтера, припустимо, 5 000 грн., тоді тільки цю суму і можна стягнути (а 20 000 грн. доведеться списати);
- стягнути суму збитку в межах середньомісячного заробітку можна на підставі наказу про відшкодування матеріального збитку. Такий наказ повинен бути виданий у строк не пізніше 2 тижнів із дня виявлення збитку. А утримання можна проводити після закінчення 7 днів із моменту ознайомлення працівника з наказом. Тому якщо уточнюючу декларацію було подано і 3 %-вий штраф сплачено, припустимо, місяць тому, то видання зараз такого наказу буде неправомірним. У цьому випадку збиток може бути стягнутий тільки в судовому порядку;
- якщо працівник звільняється (про це сказано в запитанні читача), підприємство не має права його «утримувати» або не звільняти через непогашений збиток. У такому разі або працівник погоджується із сумою збитку, що підлягає погашенню, і виплачує її підприємству добровільно, або цей спір підлягає вирішенню в суді;
- строк позовної давності для таких позовів становить 1 рік із дня виявлення збитку.

Більш докладну консультацію див. у журналі „БАЛАНС” від 08.06.15 р. № 45-46.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!