Притягнути працівника до матеріальної відповідальності можна лише в разі виконання одночасно чотирьох умов (ст. 130 КЗпП):

– працівник порушив трудові обов`язки;

– підприємству заподіяно пряму дійсну шкоду. Під такою шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства здійснити витрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або додаткові грошові виплати, викликані порушенням працівником трудових обов`язків (п. 4 Постанови № 14);

– є причинний зв`язок між порушенням, допущеним працівником, і наявною шкодою;

– установлено вину працівника в заподіянні шкоди.

Зверніть увагу: якщо хоча б одна з умов не дотримується, то притягнути працівника до матеріальної відповідальності не можна.

Працівник несе, як правило, обмежену матеріальну відповідальність, а повну – лише у випадках, прямо передбачених законом (ст. 134 КЗпП), наприклад, якщо з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Якщо під час інвентаризації виявлено недостачу матеріальних цінностей, то винний працівник, із яким не було укладено договору про повну матеріальну відповідальність, несе обмежену відповідальність (якщо немає інших підстав для повної відповідальності, передбачених ст. 134 КЗпП). На сьогодні є чинним перелік посад (робіт) для колективної (бригадної) матеріальної відповідальності – Перелік № 43. Цим документом слід скористатися під час укладення договорів про колективну матеріальну відповідальність

Детальніше про порядок стягнення шкоди та зразок наказу про притягнення працівника до матеріальної відповідальності див. у Практичному керівництві «Інвентаризація активів та зобов`язань: покрокова інструкція для роботи».

Новини за темою:
За заподіяну шкоду підприємству працівники несуть матеріальну відповідальність: повну або обмежену?
Починаємо підготовку до річної звітності! Порада експерта редакції.
Практичне керівництво № 20 «Інвентаризація активів і зобов`язань: покрокова інструкція»