Загальні положення

Перш за все зазначимо, що згідно зі ст. 119 КЗпП роботодавці, у тому числі бюджетні установи, мають зберігати, тобто нараховувати й виплачувати, мобілізованим працівникам середню заробітну плату за час їх служби. Виплачений середній заробіток компенсується роботодавцям із держбюджету в порядку, визначеному Кабміном.

На виконання зазначеної норми постановою КМУ від 04.03.15 р. № 105 було затверджено відповідний Порядок виплати компенсації (далі – Порядок № 105). Про зміни до цієї постанови та Порядку, унесені постановою КМУ від 04.11.15 р. № 911, див. на с. 8 цього номера. У результаті змін, зокрема, конкретизовано, що компенсації підлягатиме середній заробіток, що зберігався за мобілізованими працівниками і минулого року.

Як передбачено п. 4 Порядку № 105, для отримання компенсації бюджетна установа подає щомісяця до 15-го числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам. Відтепер до звіту включаються фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у тому числі за 2014 рік.

Розглянемо, як відображаються здійснені операції в бухобліку, а також фінансовій і бюджетній звітності.

Бухгалтерський облік та звітність

Методологічні засади формування в бухобліку інформації про виплати працівникам установлює НП(С)БОДС 132 «Виплати працівникам», затверджене наказом Мінфіну від 29.12.12 р. № 1798. Як передбачено п. 3 розд. ІІ НП(С)БОДС 132, виплати за невідпрацьований час визнаються зобов’язаннями бюджетної установи. Згідно з визначенням, наведеним у п. 3 розд. І НП(С)БОДС 132, виплати за невідпрацьований час – це виплати, право на які має працівник.

При цьому слід пам’ятати, що зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення з урахуванням особливостей, визначених бюджетним законодавством. Норми цього стандарту застосовуються як бюджетними установами, у яких виникають зобов’язання щодо виплати середнього заробітку, так і органами соціального захисту населення, в обліку яких мають відображатися зобов’язання щодо виплати компенсацій роботодавцям.

У цьому контексті нагадаємо норми Бюджетного кодексу (далі – БК), що регулюють порядок взяття розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов’язань, та особливості здійснення окремих видатків. Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 48 БК розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі лише в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, ураховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років. Узяті розпорядником бюджетних коштів зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених БК та законом про держбюджет (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. Узяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

Керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Крім того, відповідно до вимог п. 13 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.11 р. № 59, головний бухгалтер бюджетної установи здійснює контроль за відповідністю взятих бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі) та відповідністю платежів узятим бюджетним зобов’язанням та бюджетним асигнуванням.

Облік і звітність у бюджетних установах

Узагальнення в бухобліку фактичних видатків установи на оплату праці здійснюється на відповідних субрахунках 8-го класу «Витрати» Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.13 р. № 611 (далі – План рахунків).

Нарахування середньої заробітної плати працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та її виплата відображається в бухобліку за проведеннями, наведеними в Типовій кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетних установ, наведеній у додатку 2 (далі – додаток 2) до Плану рахунків (див. таблицю).

На суму фактичних витрат на виплату компенсації середнього заробітку працівників, включених до звіту, поданого бюджетною установою до органу соціального захисту населення, складається проведення за дебетом рахунка 364 та кредитом відповідного рахунка 8-го класу (801, 802, 811–813).

Відображення бюджетною установою в обліку операцій щодо надходження на відповідний рахунок компенсаційних виплат здійснюється залежно від джерела проведених видатків (загальний чи спеціальний фонд) та бюджетного періоду (поточний чи попередній), у якому були проведені фактичні виплати.

Так, на відновлення касових видатків згідно із законодавством відноситься надходження коштів за витратами, які були проведені в поточному бюджетному періоді за Дт відповідного субрахунка рахунків 31 «Рахунки в банках» та/або 32 «Рахунки в казначействі» та Кт 364. Тобто закриваються розрахунки за субрахунком 364.

Що стосується надходжень компенсації видатків на виплату середнього заробітку, які були проведені у минулому році, то тут слід урахувати норми п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 02.04.14 р. № 372. У цьому пункті визначено, що суми коштів, які надходять в поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла в попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету. При цьому відобразити таку операцію слід за допомогою проведень:

·          Дт 321, 326 – Кт 364;

·          Дт 431, 432 – Кт 642;

·          Дт 642 – Кт 321, 326.

Якщо ж кошти надходять у поточному бюджетному періоді на спеціальні реєстраційні рахунки за власними надходженнями, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків, як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла в попередніх бюджетних періодах, за рахунок власних надходжень бюджетних установ коригується результат виконання кошторису з одночасним збільшенням доходів поточного періоду. При цьому складаються проведення:

·          Дт 313, 323 – Кт 364;

·          Дт 432 – Кт 711.

Відповідно до п. 1.11 Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.12 р. № 44, кошти, які протягом звітного періоду надходять на ім’я розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на відновлення касових видатків згідно із законодавством, відображаються у відповідних формах бюджетної звітності як зменшення касових видатків за тим кодом економічної класифікації видатків, за яким вони були проведені в попередніх звітних періодах у межах одного бюджетного періоду.

Незавершені розрахунки (дебіторська заборгованість) відображаються бюджетною установою у формі Звіту про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м) за тим кодом бюджетної класифікації видатків, за яким проводилися фактичні видатки на виплату середнього заробітку.

У формі № 1 «Баланс» незавершені розрахунки наводяться в загальновстановленому порядку за рядком 181 активу.

Більш докладну консультацію див. у журналі „БАЛАНС-БЮДЖЕТ” від 23.11.15 р. № 47.