Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Облік депозитів

26 травня 2016 р.

Підприємства, виробничий цикл яких дозволяє отримати від клієнтів передоплату, а потім частинами (наприклад, щомісяця) вкладати гроші у виробництво і частинами відвантажувати готову продукцію або надавати послуги клієнтам (замовникам), мають тимчасово вільні кошти. Такі кошти можна покласти на депозит: гривневий або валютний. У цій консультації розповімо, як відобразити в обліку підприємства розміщення вільних коштів на депозиті.
Що таке депозит
Вкладом (депозитом) можуть виступати готівкові або безготівкові кошти в гривнях або інвалюті, а також банківські метали (абзац третій п. 1.1 гл. 1 Положення № 516).
Банки відкривають вкладний (депозитний) рахунок за договором банківського вкладу (п. 1.8 Інструкції № 492). Гроші на депозитний рахунок перераховуються з поточного рахунка підприємства, а після закінчення строку дії договору банківського вкладу повертаються банком на поточний рахунок.
Депозитний рахунок відрізняється від звичайного поточного рахунка тим, що з нього не можна проводити розрахункові операції і знімати готівку (п. 9.5 Інструкції № 492). Якщо підприємству видано кредит під заставу депозиту і воно порушує умови кредитного договору (наприклад, вчасно не погашає кредит), то банк має право списати в рахунок погашення кредиту гроші з його депозитного рахунка.
Після закінчення строку депозиту банк зобов'язаний виплатити вкладнику суму вкладу та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, які встановлені договором (ст. 1058 ЦК). Розмір процентів банк визначає самостійно. Зазвичай проценти нараховуються й виплачуються у валюті вкладу, якщо інше не передбачене договором (п. 1.5, 1.6 Положення № 516). Наприклад, договором може бути встановлена виплата процентів за інвалютним вкладом в іншій інвалюті або в гривнях. Проценти нараховуються із дня, що настає за днем розміщення вкладу, і до дня, що передує дню його повернення (ч. 5 ст. 1061 ЦК).
Банк може перераховувати нараховані проценти на поточний рахунок підприємства або зараховувати на поповнення депозиту (п. 3.1 Положення № 516).
Бухгалтерський облік
Кошти можуть бути розміщені:
•    на строк до 12 місяців – це короткостроковий депозит;
•    на строк більше 12 місяців – довгостроковий депозит;
•    без зазначення строку – депозит до запитання.
Перерахування грошей на депозит у банку з поточного рахунка та повернення цієї ж суми з депозиту на поточний рахунок підприємства ніяк не впливають на витрати і доходи підприємства. Суми за такими операціями не відповідають критеріям визнання витрат (п. 5 П(С)БО 16) і доходів (п. 5 П(С)БО 15). Проценти, нараховані на тіло депозиту, визнаються доходом у місяці їх нарахування (п. 20  П(С)БО 15).
Залежно від виду депозиту в бухобліку застосовують різні рахунки обліку.
Депозит до запитання. Згідно з п. 3 НП(С)БО 1 такий депозит відображається так само, як і кошти на рахунку в банку: на субрахунках 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» і 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».
Проценти за цим депозитом, нараховані на залишок коштів на депозитному рахунку, обліковують на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
Короткостроковий депозит. Цей депозит відкривається на строк до 12 місяців із дати балансу, зняти з нього гроші достроково можна, якщо інше не передбачене умовами договору банківського вкладу (п. 3.3 Положення № 516).
Кошти на такому депозиті розглядаються як короткострокова фінансова інвестиція і відображаються на субрахунку 351 «Еквіваленти коштів». Згідно з п. 3 НП(С)БО 1 еквіваленти коштів – це короткострокові фінінвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошей і характеризуються незначним ризиком зміни вартості.
Проценти за таким депозитом обліковують на субрахунку 733 «Інші доходи від фінансових операцій» (Інструкція № 291).
Довгостроковий депозит. Якщо кошти розміщують на депозит на строк більше 12 місяців із дати балансу, то їх можна розглядати як довгострокову фінансову інвестицію та обліковувати на субрахунку 143 «Інвестиції непов'язаним сторонам», якщо банк – не пов'язана з позичальником особа, або 142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам», якщо банк – пов'язана з позичальником особа.
За бухгалтерською практикою, що склалася, довгостроковий депозит можна також відображати на субрахунку 184 «Інші необоротні активи» як кошти, які неможливо використовувати протягом 12 місяців із дати балансу, або як інші активи, які безпосередньо не можуть бути відображені на інших рахунках обліку необоротних активів (Інструкція № 291).
Коли до закінчення строку дії договору з банком залишається менше року, вклад переводять на субрахунок 351 проведенням Дт 351 – Кт 143 (142 або 184).
Нарахування процентів відображається записом Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» – Кт 719 (733).
Особливості інвалютних депозитів. Проценти і тіло депозиту – це монетарні статті балансу, які треба перераховувати за курсом НБУ на дату балансу та дату господарської операції (п. 8 П(С)БО 21). Курсові різниці від перерахування монетарних статей відображаються:
•    за операційною діяльністю – на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» або 945 «Витрати від операційної курсової різниці» і включаються до інших доходів (витрат). Ці субрахунки слід використовувати для депозиту до запитання;
•    за фінансовою або інвестиційною діяльністю – на субрахунку 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» або 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць» і відносяться до складу інших доходів (витрат). Ці субрахунки слід використовувати для строкових депозитів.
Податковий облік
Згідно з пп. 14.1.44 ПК депозит – це кошти, які надаються юридичною або фізичною особою в управління фінансовій організації або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент. Операція з розміщення грошей на депозиті та подальше повернення цієї ж суми з депозиту не впливає на витрати та доходи платника податку на прибуток.
Банківські проценти – це дохід у вигляді плати за використання позичальником (у нашому випадку – банком) залучених на визначений строк коштів (пп. 14.1.206 ПК). Проценти, які виплачуються банком вкладнику, включаються до складу його інших доходів відповідно до норм бухгалтерських стандартів. Сума процентів не є об'єктом обкладення ПДВ (пп. 196.1.5 ПК).
Підприємства на загальній системі оподаткування ведуть податковий облік курсових різниць згідно з П(С)БО.
Що стосується юросіб-єдинників, то згідно з п. 292.1 ПК їх доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом звітного періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПК, а саме:
•    безплатно отримані товари, роботи, послуги;
•    кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що закінчився;
•    вартість реалізованих за звітний період товарів (робіт, послуг), за які отримано передоплату в періоді знаходження платника на іншій системі оподаткування.
Як бачимо, курсових різниць у цьому визначенні немає. Крім того, дохід визнається єдинником на дату надходження йому коштів у грошовій формі (п. 292.6 ПК). А якщо на дату балансу виникне додатна курсова різниця, то це не означає, що єдинник отримав її живими грішми. Отже, такі курсові різниці не повинні включатися до доходів єдинника.
Проте в податківців протилежна думка. Вони вважають, що додатне значення курсових різниць від перерахування іноземної валюти потрапляє до складу доходів юрособи-єдинника, а від’ємне – не зменшує базу оподаткування (ЗІР, категорія 108.04).

Больше див. у Практичному керівництві № 10 "Енциклопедія бухгалтерських проведень".

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!