Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Товарна позика: порядок оформлення та обліку

4 червня 2015 р.

У процесі ведення господарської діяльності у сільгосппідприємств інколи виникають ситуації, коли потрібні ТМЦ (насіння, добрива, паливо тощо), а вільних коштів для їх придбання немає. Такі ТМЦ можна позичити у сусіднього підприємства або фізичної особи на підставі договору позики.
Так, згідно зі ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду і такої самої якості.
Договір позики укладається в письмовій формі, якщо:
·          позикодавцем є юридична особа;
·          сума позики перевищує 10 НМДГ (тобто 170 грн.).
Зверніть увагу: хоча слова «позика» й «позичка» схожі, юридично це різні види договорів. Порядок оформлення договору позички наведено в ст. 827 ЦК. Згідно із цією нормою за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачу) річ для користування протягом встановленого строку. Тобто на річ, передану за договором позички (на відміну від договору позики), право власності не переходить.
Передачу об’єкта позики потрібно обов’язково підтвердити документально. Для цього можна оформити акт приймання-передачі або накладну, у яких слід зазначити, що така передача здійснюється за договором товарної позики, та навести його реквізити.
Нагадаємо, що із 1 січня 2015 року довіреність на отримання ТМЦ уже не потрібна. Однак, аби переконатися, що людина, яка отримує ТМЦ, дійсно є представником підприємства-позичальника, все-таки доцільно отримати довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи.
Бухгалтерський облік
Незважаючи на те що договір позики передбачає перехід права власності на товар від позикодавця до позичальника, дохід у бухгалтерському обліку у них не виникатиме. Адже згідно з п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
При передачі ТМЦ у позику в позикодавця не відбувається ні збільшення активу (запаси просто «перетворюються» на дебіторську заборгованість), ні зменшення зобов’язань. У позичальника дохід у сумі вартості позичених речей також не виникає, оскільки зобов’язання не може бути підставою для виникнення доходу. А от про те, що при поверненні позики не виникають доходи, у п. 6.5 П(С)БО 15 сказано прямо: «Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як сума в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором».
Зрозуміло, що при передачі речей у позику не виникають і витрати, тому що згідно із п. 6 П(С)БО 16 «Витрати» суми, сплачені в рахунок погашення позики, не включаються до витрат і не відображаються у фінансовій звітності.
Якщо договором позики передбачено, що повернення товару має бути здійснено протягом 12 місяців, така заборгованість є поточною і відображається:
·          у позикодавця – у складі поточної дебіторської заборгованості на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;
·          позичальника – у складі поточної кредиторської заборгованості на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Якщо ж договором установлено, що повернути об’єкт позики треба протягом періоду, що перевищує 12 місяців із дати балансу, така заборгованість є довгостроковою і відображається:
·          у позикодавця – у складі довгострокової дебіторської заборгованості на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість». Після закінчення 12 місяців із дати балансу заборгованість необхідно перевести до складу поточної дебіторської на субрахунок 377;
·          позичальника – у складі довгострокової кредиторської заборгованості на субрахунку 55 «Інші довгострокові зобов’язання». При настанні строку погашення позики, що обчислюється 12 місяцями з дати балансу, заборгованість слід перевести до складу поточної кредиторської на субрахунок 685.
Позичальник при отриманні об’єкта позики повинен оприбуткувати його за договірною вартістю на рахунку, де відображаються подібні ТМЦ.
Позикодавець при поверненні позики відображає отримані ТМЦ за балансовою вартістю ТМЦ, переданих позичальнику. Проте, якщо на момент такого повернення балансова вартість перевищує справедливу вартість отриманих ТМЦ, то в обліку їх слід відображати за меншою вартістю, тобто за справедливою. У цьому випадку позикодавець списує різницю на витрати поточного періоду (субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності»), а позичальник – на доходи (субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності»).

Більш докладну консультацію див. у журналі „БАЛАНС-АГРО” від 08.06.15 р. № 22.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!