При експлуатації транспортних засобів необхідно регулярно проводити їх технічне обслуговування (далі – ТО) і ремонт. Розглянемо в консультації порядок здійснення ТО та ремонтів автомобілів (у тому числі орендованих), а також їх відображення в обліку.
Витрати на роботи з ТО належать до складу витрат підприємства. Згідно з П(С)БО 16 залежно від напряму використання автомобіля це можуть бути:
- загальновиробничі витрати – якщо підприємство надає транспортні послуги;
- адміністративні витрати – якщо автомобіль призначений для управлінського персоналу підприємства або перебуває в розпорядженні офісу (наприклад, розвозить пошту, доставляє документи);
- витрати на збут – якщо автомобіль використовується для збуту продукції (наприклад, у торговій мережі);
- іншими витратами операційної діяльності – якщо авто не використовується в госпдіяльності платника податків (наприклад, використовується працівниками бази відпочинку підприємства, яка утримується за рахунок самого підприємства).
Ремонт власного автомобіля
Оскільки поточний ремонт спрямований на підтримку автомобіля в робочому стані та не збільшує строк його використання або первісно очікувану вигоду від використання, у бухгалтерському обліку витрати на поточний ремонт належать до складу витрат (загальновиробничі, адміністративні, збутові, інші) відповідно до п. 15 П(С)БО 7, п. 32 Методрекомендацій № 561.
Витрати на капремонти визнаються витратами. Тим часом витрати на ремонти, які вважаються поліпшеннями, що приводять до збільшення первісно очікуваних вигід від використання автомобілів (наприклад, установка газобалонного обладнання), до витрат відразу не включаються, а збільшують первісну вартість автомобілів і надалі амортизуються в її складі.

Більш  докладну консультацію див. у ПК № 5: „Автотранспорт: від придбання до списання”.