Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Зведена податкова накладна: особливості оформлення

20 серпня 2015 р.

Перш за все нагадаємо, що з 29.07.15 р. (згідно із Законом від 16.07.15 р. № 643-VIII) змінилися умови та випадки оформлення зведеної податкової накладної (далі – ЗПН), зокрема спростилися умови для оформленння такої ЗПН за операціями з постачання товарів (послуг) платникам ПДВ та неплатникам ПДВ. Крім того, у разі здійснення «умовного постачання» тепер також слід оформлювати ЗПН. Тож розглянемо детальніше випадки та порядок оформлення ЗПН.

Постачання товарів (послуг)

Згідно з п. 201.4 ПК на операції з постачання товарів/послуг, яке має безперервний або ритмічний характер, не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено такі операції, можна оформлювати ЗПН:

  • покупцям — платникам ПДВ – на кожного такого платника з урахуванням усього обсягу постачання їм товарів/послуг протягом місяця;
  • покупцям – неплатникам ПДВ – на весь обсяг товарів/послуг, поставлених таким покупцям протягом місяця.

При цьому під ритмічним характером постачання розуміється постачання товарів/послуг одному покупцеві двічі й більше разів на місяць. Таким чином, якщо постачальник робить хоча б два постачання на місяць одному покупцеві, він має повне право оформити ЗПН на такі постачання наприкінці місяця.

Якщо станом на дату складання ЗПН сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок продавця як плата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складають ПН у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Покупець – платник ПДВ

Слід зазначити, що на сьогодні (на момент пiдписання номера до друку) до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.14 р. № 957 (далі – Порядок № 957), відповідних змін не внесено. Тому норми цього Порядку слід застосовувати в частині, що не суперечить нормам ПК. Так, у п. 18 Порядку № 957, зокрема, зазначено, що до ЗПН обов’язково додається реєстр товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів (далі – реєстр ТТН), згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

У даний час, як відомо, усі ПН (у т. ч. зведені) складаються та передаються покупцеві лише в електронній формі, тоді як технічної можливості складання в електронній формі реєстру ТТН у більшості підприємств немає. Тому рекомендуємо оформлювати такий реєстр на паперових носіях у двох екземплярах і один із них передавати отримувачу товарів/послуг. Реєстр складається в довільній формі та має містити дати та номери відповідних документів, суми постачання та суми ПДВ.

Окремих вимог щодо складання ЗПН ні ПК, ні Порядок № 957 не містять. Як і раніше, єдиною її відмінністю від «звичайної» ПН є те, що виписується вона не за правилом «першої події», а один раз на місяць. Саме цю дату і слід проставляти в полі «дата виписки податкової накладної». Цю дату слід також зазначити і у графі 2 «дата виникнення податкового зобов’язання».

Раніше при оформленні ЗПН обов’язковим було укладення договору з контрагентом, у якому мала зазначатися періодичність оплати та відповідно – періодичність оформлення таких ПН. Хоча зараз можливість оформлення ЗПН не залежить від періодичності оплати, уважаємо, що все ж таки доцільно укласти договір із покупцем – платником ПДВ, зазначивши у ньому, що при постачанні йому товарів (послуг) оформлятиметься ЗПН останнім (чи останнім робочим) днем місяця. Це допоможе:

  • продавцеві – підтвердити своє право на оформлення ЗПН у кінці місяця, а не на дату першої події (яка може відбутися, наприклад, на початку місяця), й відповідно на більш пізню реєстрацію ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН);
  • покупцеві – підтвердити його право на податковий кредит за цією ПН, оскільки лише в разі оформлення ЗПН її дата «має право» відрізнятися від дати «першої події». Адже згідно з пп. «б» п. 201.1 ПК дата ПН є одним із її обов’язкових реквізитів, у разі неправильного заповнення якого покупця можуть позбавити права на податковий кредит.

При цьому слід звернути увагу: якщо у якомусь місяці покупцеві буде здійснено лише одне постачання, то доведеться виписувати звичайну ПН і відповідно реєструвати її в ЄРПН. Тому, якщо таке постачання відбувається на початку місяця, рекомендуємо розбити його на дві частини (різними датами). У такому разі підприємство зможе оформити зведену ПН останнім числом місяця.

Покупець – неплатник ПДВ

При оформленні ЗПН на неплатників ПДВ слід звернути увагу на таке. Згідно з вищезгаданим п. 201.4 ПК ЗПН на покупців – неплатників ПДВ виписується не окремо на кожного покупця, а загальна на всіх таких покупців за місяць. При цьому характер постачання має бути «безперервним або ритмічним» (тобто не менше двох разів на місяць). Редакція цієї частини п. 201.4 ПК не зовсім вдала. Наприклад, незрозуміло, кого включати до такої ЗПН: неплатників, яким протягом місяця товари/послуги постачалися два і більше разів, чи всіх неплатників, якщо їх було більше двох протягом місяця?

На нашу думку, законодавець мав на увазі, що ЗПН слід оформлювати одну на всіх неплатників ПДВ (незалежно від кількості здійснених постачань кожному з них окремо). Адже заздалегідь не можна вгадати, скільки разів на місяць неплатник (наприклад, фізособа) виступить у ролі покупця. Крім того, податковий кредит за такою ПН не формуватиметься (тобто претензій з боку покупця не виникне), а на загальну суму податкових зобов’язань кількість оформлених ПН не впливатиме. Тобто жодних податкових наслідків ні для покупців, ні для продавця не буде, якщо останній оформить одну ЗПН за місяць на всіх неплатників ПДВ незалежно від того, скільки разів кожен із них придбавав товар. Тим більше, що в ПН зазначається назва отримувача «Неплатник», тобто такі покупці не ідентифікуються.

Багато сільгосппідприємств щороку видають сільгосппродукцію в рахунок орендної плати за землю. Тепер їм не потрібно буде оформлювати окремі ПН на кожну фізичну особу – орендодавця (як це було раніше), а достатньо лише однієї ЗПН. Хоча обережним бухгалтерам все ж таки рекомендуємо в такому разі оформити видачу сільгосппродукції двома частинами (із причини, зазначеної вище).

Сільгосппідприємства-спецрежимники в разі постачання власно вирощеної сільгосппродукції відображають ЗПН у спецрежимній декларації з ПДВ, а в разі постачання інших товарів (послуг) – у загальній декларації з ПДВ.

 

Більш докладну консультацію див. у журналі „БАЛАНС-АГРО” від 25.08.15 р. № 32.

 

Новини за темою:

Деякі особливості функціонування СЕА ПДВ: огляд Закону № 643

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!