Визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми в СЕА ПДВ на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку (ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.15 р. № 816/4273/15).

Суть спору
Позивач – Товариство (далі – Позивач), відповідач – Державна податкова інспекція, Головне управління ДФС в області, Державна фіскальна служба України (далі – Відповідачі). Позивач звернувся із позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання виконати певні дії.
У позовній заяві Позивачем зазначено, що 18.07.15 р. ним подано податкову декларацію з ПДВ (далі – декларація) за червень 2015 року, в якій задекларовано рядок 25 у сумі 692 грн., при цьому рядок 24 не мав цифрового значення.
Після цього Позивачем подано уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань із ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до декларації за червень 2015 року, відповідно до яких сума від’ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, склала 3 715 621 грн. (ряд. 24 уточнюючого розрахунку).
18.08.15 р. у зв’язку з тим, що за поданими уточнюючими розрахунками коригування від’ємних значень у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА) не відбулось, Позивач звернувся до Відповідачів із Листом № 682.
А далі розпочалось тривале листування та перенаправлення листів Позивача між територіальними органами ДФС (між районною, обласною ДФС та ДФС України) щодо:
• некоректності перенесення до блоку від’ємних значень у СЕА сум залишків від’ємного значення;
• вирішення технічних питань функціонування СЕА у частині збільшення реєстраційної суми, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (далі – ПН/РК) до ПН відповідно до поданих платниками, а саме уточнюючих розрахунків до декларацій за червень 2015 року.
Проте й після цього коригування від’ємних значень не відбулось. Тож, не погодившись із бездіяльністю відповідачів, що призвела до незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Позивач має право реєструвати ПН та/або РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), Позивач звернувся до суду з позовом.
Аргументи відповідачів
Відповідачі проти позову заперечують та зазначають, що відповідно до п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу (далі – ПК) з урахуванням роз’яснень, наданих листом ДФС від 11.08.15 р. № 29562/7/99-99-19-03-02-17, реєстраційна сума може бути збільшена на суму від’ємного значення, задекларовану платником податків виключно в рядках 24 та 31 декларації за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв’язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків.
За таких обставин загальна сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2015 року (ряд. 24 декларації за відповідний звітний період), та на яку має бути збільшена реєстраційна сума Позивача, дорівнює нулю, оскільки в поданій 18.07.15 р. декларації за червень 2015 року рядок 24 ним заповнений не був.

Судові рішення
Рішенням окружного адміністративного суду від 27.10.15 р. позов задоволено частково:
• визнано протиправною бездіяльність ДФС, що призвела до незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Позивач має право реєструвати ПН та/або РК в ЄРПН, на величину від’ємного значення за червень 2015 року в розмірі 3 715 621 грн. у СЕА у визначений законом строк;
• зобов’язано ДФС збільшити в СЕА суму, на яку Позивач має право реєструвати ПН та/або РК в ЄРПН на величину від’ємного значення за червень 2015 року в розмірі 3 715 621 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу із СЕА.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду від 22.12.15 р. апеляційну скаргу ДФС залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції – без змін.

Висновки
Звісно, ДФС не зупиниться на розгляді справи в апеляційній інстанції. Тож будемо слідкувати за подальшим судовим розглядом справ цієї категорії та повідомляти на сторінках нашого журналу.
Фактично зазначене судове рішення є свого роду проривом у питанні врахування в СЕА показників уточнюючих розрахунків із ПДВ. Адже, як свідчать роз’яснення ДФС, показники уточнюючих декларацій із ПДВ, на її думку, не впливають ні на реєстраційну суму, ні на зменшення суми подальших платежів із цього податку (див. відповідь фахівця ДФС у «БАЛАНС-АГРО», 2016, № 20, с. 31), що суперечить нормам ПК.

Детальніше див. у "Баланс-Агро" № 24, який виходить з друку 29.06.16 р.