Ваше передплачене видання Читайте on-line

Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Сільськогосподарська земля у власності іноземця

July 22, 2015

Загальні положення

Право власності на землю фізичних осіб регулюється ст. 81 Земельного кодексу (далі – ЗК). Так, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у разі:

  • їх придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, а також за іншими цивільно-правовими угодами;
  • викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
  • прийняття спадщини.

А ось землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам. фактично іноземці можуть отримати їх лише в спадок. Нагадаємо, що до таких земель належать:

  • сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
  • несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільгосппродукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільгосппризначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільгоспвиробництва, фермерського господарства.

Якщо такі землі прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, то протягом року з моменту отримання права на них зазначені особи мають їх відчужити.

У випадках коли земельна ділянка не відчужена, право власності на неї іноземців та осіб без громадянства припиняється, тобто вона підлягає примусовому відчуженню. Примусове припинення права власності на земельну ділянку здійснюється виключно в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що іноземці, які отримали у спадок земельну ділянку сільгосппризначення, повинні протягом року позбавитися її добровільно або будуть позбавлені примусово. При цьому відлік річного строку для добровільного відчуження земельної ділянки починається з моменту отримання права на неї.

На практиці бувають ситуації, коли громадянин України набуває права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а з часом змінює громадянство.

Із норм ст. 22 ЗК випливає, що в такій ситуації вимога щодо обов’язкового відчуження цієї земельної ділянки на вказану особу не поширюється. дія мораторію, встановленого п. 15 розд. Х ЗК, поширюється. Тобто, якщо земельна ділянка сільгосппризначення відноситься до «підмораторних» земель, громадянин-іноземець не має права її відчужити.

Отримання та відчуження права на землю

Процедура оформлення спадкування (у т. ч. земельної ділянки) іноземцями та особами без громадянства не відрізняється від процедури спадкування, визначеної для громадян України. Тобто спочатку іноземець (особа без громадянства) повинен прийняти спадщину у строки, встановлені Цивільним кодексом (далі – ЦК). Після закінчення шестимісячного строку, за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців та за умови надання необхідних документів, він отримує свідоцтво на право на спадщину (далі – свідоцтво).

Після отримання свідоцтва спадкоємцю необхідно зареєструвати свої права на успадковане майно.

Для реєстрації права щодо земельної ділянки він може звернутися:

  • або до держреєстратора Департаменту державної реєстрації Мін’юсту (раніше – Державна реєстраційна служба),
  • або до нотаріуса – одночасно з оформленням свідоцтва (за окрему плату) чи окремо (за плату), подавши відповідні документи.

Підтвердженням держреєстрації є Витяг з Державного реєстру щодо права власності (далі – Витяг).

Отже, відлік річного строку для добровільного відчуження земельної ділянки починається з дати отримання Витягу.

При цьому слід зауважити, що відповідно до ст. 1296 ЦК видача спадкоємцям свідоцтва ніяким строком не обмежена, а його відсутність не позбавляє їх прав на спадщину. Тобто фактично примусове відчуження успадкованої земельної ділянки може бути відстрочено.

Зазначимо, що до 2013 року іноземці при добровільному продажі землі стикалися з труднощами через дію мораторію на відчуження земельних ділянок сільгосппризначення. Це питання роз’яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.01.13 р. № 10-71/0/4-13, роз’яснивши, що на іноземців мораторій не поширюється, оскільки норма ч. 4 ст. 81 ЗК є імперативною.

Крім того, якщо з дати отримання Витягу пройшло більше року, то, на думку деяких нотаріусів, іноземці не можуть добровільно відчужити успадковану ділянку, адже згідно із ЗК це можна зробити лише протягом року.

Як бачимо, не завжди іноземні громадяни (особи без громадянства) мають змогу виконати норми чинного законодавства та відчужити успадковані земельні ділянки. Як наслідок, землі фактично не можуть використовуватися на законних підставах (крім випадків, коли строк дії договору оренди не закінчився), а спадкоємці не можуть ними розпоряджатися (крім випадків, коли не минув рік із дня отримання Витягу).

 

Більш докладну консультацію див. у журналі „БАЛАНС-АГРО” від 27.07.15 р. № 28.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!