Основними законодавчими та нормативно-пра­вовими актами, що регулюють процедури реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (далі – розпорядники) в органах Казначейства, є Бюджетний кодекс (далі – БК) та Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі – Порядок № 309).
Зазначені акти визначають два види зобов’язань:
·          бюджетне зобов’язання – будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому;
·          бюджетне фінансове зобов’язання – зобов’язання розпорядника (одержувача) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду згідно із законодавством.
Як визначено вищеназваними актами, розпорядники беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами на відповідну мету. Тобто розпорядники коштів державного і місцевих бюджетів можуть зареєструвати:
1) бюджетні зобов’язання – виключно в межах бюджетних асигнувань, передбачених плановими документами (кошторисами та/або планами використання бюджетних коштів);
2) бюджетні фінансові зобов’язання:
·          за загальним фондом – виключно в межах бюджетних асигнувань, передбачених плановими документами (кошторисами та/або планами використання бюджетних коштів);
·          спеціальним фондом – виключно у межах відповідних фактичних надходжень спецфонду бюджету та бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів).
При цьому фактичними надходженнями за спеціальним фондом уважаються:
·          для розпорядників коштів державного бюджету – відкриті асигнування та залишок коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників (у частині власних надходжень);
·          для розпорядників коштів місцевих бюджетів – виділені кошти на здійснення видатків та залишок коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників (у частині власних надходжень).
При реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань органи Казначейства перевіряють відповідність напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі).
Реєстрація бюджетних зобов’язань
Як уже зазначалося, бюджетне зобов’язання виникає в момент укладення договору (угоди). Тобто в момент його підписання у бюджетної установи виникає зобов’язання розрахуватися з іншою стороною у разі виконання умов договору (угоди). Бюджетне зобов’язання можна охарактеризувати як наміри здійснити видатки.
Для реєстрації бюджетних зобов’язань розпорядник подає до органу Казначейства за місцем обслуговування протягом 7 робочих днів із дати взяття бюджетного зобов’язання (дати укладення договору чи іншого документа):
·          Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою додатка 1 до Порядку № 309 (далі – Реєстр зобов’язань). Звертаємо увагу, що Реєстр зобов’язань складається та подається на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях;
·          засвідчені в установленому порядку оригінали документів (або їх копії), що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.
Якщо розпорядник узяв бюджетні зобов’язання, за якими застосовано процедури закупівель товарів, робіт і послуг, то зазначені документи треба подати протягом 7 робочих днів із дати складання звіту про результати проведення такої процедури. При цьому додатково подаються засвідчені в установленому порядку та передбачені законодавством у сфері державних закупівель оригінали документів (їх копії), що підтверджують проведення закупівлі.
Перелік підтвердних документів (залежно від сутності операцій) установлено Методичними рекомендаціями щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів (далі – Методрекомендації № 68). Слід зазначити, що це примірний перелік, а не обов’язковий пакет документів, які подаються на стадії реєстрації зобов’язань. У кожному окремому випадку подаються підтвердні документи, якими оформлена відповідна операція.
Реєстр зобов’язань формується розпорядником за підписом головного бухгалтера установи та виконавця, але печатка на ньому не проставляється. Номер та дата Реєстру також присвоюються розпорядником.
Заголовна частина Реєстру зобов’язань заповнюється у такому порядку:
·          у рядку «ОДКСУ» наводяться код та найменування органу Казначейства, у якому обслуговується клієнт (розпорядник). Цей код надає розпоряднику орган Казначейства, що його обслуговує;
·          рядку «Бюджет» – код та назва бюджету, за рахунок коштів якого розпорядник має погашати взяті зобов’язання. Код бюджету проставляється за Довідником адміністративно-територіальних одиниць, структура якого затверджується наказом Мінфіну;
·          рядку «КВК» – код та назва коду відомчої класифікації розпорядника (одержувача) коштів державного бюджетну згідно з наказом Мінфіну від 14.01.11 р. № 11 «Про бюджетну класифікацію» (далі – Наказ № 11), а розпорядника (одержувача) коштів місцевих бюджетів – відповідно до наказу Мінфіну від 14.02.11 р. № 96 «Про затвердження Типової відомчої класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів»;
·          рядку «Код розпорядника (одержувача) бюджетних коштів відповідно до Єдиного реєстру» – код розпорядника (одержувача), присвоєний на підставі Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який ведеться Казначейством;
·          рядку «Рівень розпорядника (одержувача) бюджетних коштів» можуть указуватися такі значення: 1 – головний розпорядник, 2 чи 3 – розпорядник нижчого рівня, 9 – одержувач. Цей рядок заповнюється згідно з нормативно-правовими актами Мінфіну;
·          рядку «КПКВК (ТПКВКМБ/ТКВКБМС)» зазначаються код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного або місцевих бюджетів (код та назва Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу). Ці коди та назви затверджуються Наказом № 11 або наказом Мінфіну від 02.12.14 р. № 1195. До запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів проставляються код та назва ТПКВКМБ;
·          рядку «Фонд» – код та найменування фонду бюджету (загальний або спеціальний);
·          рядку «Дата прийняття» – дата реєстрації бюджетного зобов’язання та взяття його на облік органом Казначейства (проставляється працівником органу Казначейства).
У полі «Одержано Державною казначейською службою України (органом Державної казначейської служби України)» проставляються дата отримання Реєстру та підпис відповідальної особи органу Казначейства. Це поле також заповнюється працівником органу Казначейства, який приймає документи.
Таблична частина Реєстру зобов’язань містить відомості про взяті розпорядником бюджетні зобов’язання.

Більш докладну консультацію див. у журналі „БАЛАНС-БЮДЖЕТ” від 10.08.15 р. № 32.