У цій консультації ви знайдете: відповіді на запитання щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, зокрема допорогові.

Чи можна залучити до проведення допорогових закупівель особу, яка працює за цивільно-правовим договором?

Так, можна. На відміну від надпорогових закупівель, коли такий варіант неможливий, оскільки процедури закупівель може проводити тендерний комітет або ж уповноважена особа замовника (працівник за трудовим договором або контрактом, а не за цивільно-правовим договором), для проведення допорогових закупівель замовник може залучити особу за цивільно-правовим договором.

Але замовникам не слід забувати, що залучена особа відповідатиме в межах відповідальності, передбаченої в умовах цивільно-правового договору. А відповідальність за недотримання вимог ч. 1 ст. 2 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922), де передбачений обов'язок дотримання принципів здійснення публічних закупівель при допорогових торгах, нестиме замовник.

Чим необхідно керуватися замовникам при проведенні допорогових закупівель?

При здійсненні таких закупівель замовник повинен керуватися ч. 1 ст. 2 Закону № 922, ч. 1 ст. 3 цього Закону про принципи здійснення публічних закупівель, а також ч. 1 ст. 4 про оприлюднення додатка до річного плану закупівель, ч. 1 ст. 10 про оприлюднення звіту про укладені договори.

Зверніть увагу, що наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.16 р. № 35 затверджено Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок № 35). Цей наказ є локальним актом згаданого держпідприємства, а не нормативно-правовим актом, який був би обов'язковий для застосування замовниками. Тому недотримання замовником зазначеного Порядку не може вважатися порушенням. Водночас у ньому прописано алгоритм дій замовників і учасників при проведенні допорогових закупівель в електронній системі закупівель, і тому їм варто було б керуватися при проведенні допорогових електронних закупівель у системі ProZorro.

Яка відповідальність стосовно проведення допорогових закупівель передбачена законодавством?

На сьогодні можна говорити про адміністративну відповідальність посадової особи (уповноваженої особи) замовника за ст. 164¹⁴ КУпАП за недотримання такою особою порядку оприлюднення документів у сфері публічних закупівель. Тобто за порушення строку оприлюднення документів за допороговими закупівлями, а саме додатка до річного плану закупівель і звіту про укладені договори, або ж за оприлюднення цих документів не за встановленою формою або взагалі за їх неоприлюднення.

Що стосується кримінальної відповідальності, то пряма кримінальна відповідальність законодавством у сфері публічних закупівель не передбачена. Разом з тим, якщо в діях такої посадової особи (уповноваженого) замовника будуть ознаки кримінально караних діянь, то тоді можна говорити про можливість кримінальної відповідальності, зокрема за внесення недостовірних відомостей до документа, за отримання хабара, тобто за так звані службові злочини.

Чи обов'язково замовникові затверджувати своє положення про проведення допорогових закупівель?

Ні, не обов'язково, але бажано. Адже таким чином замовник зможе регламентувати порядок дій своїх працівників, які займаються допороговими закупівлями.

Чи необхідно при допорогових закупівлях складати та оприлюднювати тендерну документацію?

Як зазначено в Порядку № 35, при оголошенні закупівлі замовник розміщує в електронній системі закупівель інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок та умови проведення закупівлі. Також він зазначає строк подання пропозицій і вимоги до учасника. При цьому замовник може зазначити й іншу інформацію, яку вважає необхідною.

Таким чином, відповідні умови проведення закупівлі, вимоги до учасника, умови договору тощо замовник може оформити у вигляді тендерної документації.

Після завершення аукціону при допороговій електронній закупівлі виникла економія коштів. Чи може замовник укласти додаткову угоду до договору, який буде укладений за результатами аукціону, на суму економії? Чи необхідно укладати на суму економії новий договір, а перед цим провести закупівлю в ProZorro?

Відповідь залежить від того, що прописано в Положенні (Порядку) про проведення допорогових закупівель, яке затвердив для себе замовник і яке він повинен дотримувати. Так, якщо він прийняв рішення проводити всі допорогові закупівлі через електронну систему ProZorro і сума економії – більше 3 тис. грн., то на суму економії варто провести електронні торги в ProZorro перед укладенням договору. Якщо сума економії менша, укладають прямий договір, оскільки система не приймає оголошень про проведення закупівлі із сумою, менше ніж 3 тис. грн.

Якщо ж немає певних рішень, які зобов'язують замовника проводити допорогові закупівлі через ProZorro, то він може укласти прямий договір на суму економії.

Разом з тим, якщо річна вартість предмета закупівлі в цілому перевищуватиме вартісні межі застосування Закону № 922, замовникові слід мати документальне підтвердження того, що необхідність у такому предметі закупівлі неможливо було спрогнозувати на початку року при плануванні, а закупівлі проводилися на кошти, заощаджені заздалегідь.

Що робити замовникові, якщо через відсутність пропозицій учасників допорогова закупівля не відбулася?

У такому разі замовник скасовує допорогову електронну закупівлю. При цьому він повинен навести аргументи щодо прийняття рішення про скасування закупівлі. Разом з тим, якщо у момент закінчення приймання пропозицій жоден учасник не зареєстрував свою пропозицію, електронна система закупівель автоматично присвоює такій закупівлі статус «закупівля не відбулася».

Повну консультацію див. у «БАЛАНС-БЮДЖЕТ», 2016, № 35.