З 1 травня 2016 року набирає чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», метою якого, крім іншого, є посилення захисту прав міноритарних акціонерів в Україні. Одне з принципових нововведень - надання можливості учасникам (акціонерам) звертатися до суду з похідним позовом до його посадовим особам про відшкодування завданих збитків господарському товариству. Позитивна ініціатива про введення інституту похідних позовів в окремих випадках містить деякі неузгодженості з іншими законодавчими актами, що при практичній реалізації може призвести до різного підходу до вирішення судових суперечок.

Хто відповідає за завдані збитки?
За ст.89 Господарського кодексу (в новій редакції), посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. При цьому нова редакція цієї правової норми не уточнює, які саме посадові особи повинні нести таку відповідальність, та не встановлює їх конкретного переліку. Це може призвести до різних підходів під час визначення кола посадових осіб, які мають відповідати за похідним позовом.
До внесення змін до ст.89 ГК посадовими особами господарського товариства визнавалися фізичні особи — голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями щодо управління товариством, якщо створення такого органу передбачене установчими документами товариства. Проте в новій редакції згаданої статті таке визначення відсутнє.
Аналогічні, подібні за змістом формулювання викладені в законах «Про акціонерні товариства» та «Про господарські товариства» (для «посадових осіб органів акціонерного товариства» або «посадових осіб органів управління товариства»).
Отже, незважаючи на те, що в ГК використовується ширший термін «посадові особи», вбачається, що при визначенні належного відповідача у справах за похідними позовами слід виходити саме зі змісту термінів, наведених у згаданих законах. При цьому відмінність у термінології може пояснюватися незабезпеченням юридичної техніки при внесенні змін до законодавчих актів.
Утім, не виключається можливість тлумачення ст.89 ГК як такої, що дає можливість звертатись з позовом до суду і до інших посадових осіб господарського товариства, наприклад до керівників філій та представництв юридичної особи, головного бухгалтера, голови та членів комітетів банківських установ тощо, особливо якщо їх створення або введення таких посад передбачені статутом суб’єкта господарювання.
Докладніше дивись за посиланням: http://zib.com.ua/

Джерело: http://uteka.ua/ua/publication/Proizvodnye-iski-novovvedeniya-na-kotorye-stoit-obratit-vnimanie.