Для кого ця стаття: для сільськогосподарських підприємств, які орендують у фізичних осіб земельні ділянки сільгосппризначення та здійснюють виплату орендної плати в негрошовій формі, наприклад сільгосппродукцією власного виробництва.
Про що дізнаєтесь: у яких ситуаціях при виплаті орендної плати громадянам за земельні паї в негрошовій формі «натуральний» коефіцієнт із ПДФО застосовується, а в яких – ні та про те, як сплатити цей податок без зайвих переплат.

Суть питання
Восени до редакції почали надходити запитання щодо застосування підвищувального коефіцієнта з ПДФО, передбаченого п. 164.5 Податкового кодексу (далі – ПК), при оподаткуванні доходів у вигляді орендної плати громадянам за земельні паї, у разі якщо така орендна плата виплачується в негрошовій формі, наприклад власно вирощеною продукцією.
Тож пропонуємо розібратись у цьому питанні та визначитись щодо застосування такого коефіцієнта та сплати ПДФО та військового збору (далі – ВЗ).
Згідно з пп. 164.2.5 ПК дохід фізособи-орендодавця від надання в оренду земельного паю включається до загального оподатковуваного доходу цієї фізособи. Податковим агентом орендодавця у такому разі є орендар, а об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, установлена законодавством із питань оренди землі (пп. 170.1.1 ПК). У 2016 році ПДФО утримується за ставкою 18 %.
Крім того, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються і доходи у вигляді орендної плати (у складі доходів, визначених ст. 163 ПК), згідно з пп. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПК є об’єктом обкладення ВЗ. Ставка ВЗ – 1,5 %.
Оскільки чинним законодавством передбачено негрошові форми орендної плати (відробіткова й натуральна), то слід мати на увазі, що відповідно до п. 164.5 ПК при нарахуванні (наданні) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких установлено ПК, помножена на коефіцієнт, обчислений за формулою:

К = 100 : (100 – С_п),

де        К – коефіцієнт;

С_п – ставка податку, установлена для таких доходів на момент їх нарахування.

При ставці ПДФО 18 % такий коефіцієнт становитиме 1,21951.
Але чи завжди, як стверджує у своїх роз’ясненнях ДФС, цей коефіцієнт потрібно застосовувати при виплаті громадянам орендної плати за земельні паї в негрошовій формі?

Ціна питання
Типовий договір оренди земельної частки (паю) затверджено наказом Держземресурсів від 17.01.2000 р. № 5 (далі – Типовий договір). Положення п. 2.2 цього Типового договору передбачають, що:
· форми орендної плати за оренду однієї земельної частки (паю) на 1 рік встановлюються за домовленістю сторін і наводяться в додатку до договору;
· розмір платежів за окремими формами оплати щороку погоджується між сторонами шляхом внесення змін або доповнень до договору.
Отже, при складанні договору оренди земельної частки (паю) необхідно чітко визначати, в якій саме формі здійснюватиметься виплата орендної плати. Це допоможе запобігти підміні однієї форми (наприклад, грошової) на іншу (натуральну або відробіткову). У разі ж необхідності зміни форми оплати, на нашу думку, потрібно внести відповідні зміни до договору оренди.

Висновки
Норми ПК підлягають беззаперечному виконанню у випадках, передбачених цим ПК. Але норма п. 164.5 ПК щодо використання «натурального» коефіцієнта не застосовується в разі продажу власно вирощеної продукції фізособі-орендодавцю.

Повну статтю у безкоштовному доступі див. у "Баланс-Агро" № 36, який виходить з друку 26.09.16 р.