Нормативна база:
• Цивільний кодекс (далі – ЦК);
• Податковий кодекс (далі – ПК);
• Господарський кодекс (далі – ГК);
• Закон від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Загальні положення
Взаємозалік вимог – один із способів припинити взаємні зобов'язання. Такий спосіб є досить розповсюдженим, оскільки дозволяє контрагентам «без грошей» погасити заборгованість за надані послуги, виконані роботи або поставлені товари. Процедура регламентується ст. 601 ЦК та ст. 203 ГК.

Коли можливий взаємозалік вимог?
Зарахувати взаємні вимоги можна тільки за дотримання трьох умов, а саме (ч. 1 ст. 601 ЦК):
• якщо вимоги є зустрічними;
• однорідними;
• якщо настав строк їх виконання або строк їх виконання не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги.

Які вимоги вважаються зустрічними?
Зустрічними є вимоги, коли в кожної зі сторін є одне або декілька зобов'язань перед другою стороною. Наприклад, за одним зобов'язанням перше підприємство є кредитором, а друге – боржником, а за іншим – навпаки. Тобто підприємства можуть сказати один одному: «Я ваш кредитор і боржник».
Згідно з ч. 2 ст. 601 ЦК для взаємозаліку зустрічних вимог достатньо заяви однієї сторони зобов'язання.
Шляхом взаємозаліку можна припинити:
• відразу декілька зустрічних вимог;
• нерівноцінні зустрічні вимоги. У такому разі проводиться частковий взаємозалік, а залишок, не покритий взаємозаліком, продовжує діяти. Наприклад, два підприємства повинні оплатити постачання товарів одне одному. В одного борг – 150 тис. грн., у другого – 120 тис. грн. Взаємозалік проводять на суму 120 тис. грн., після цього в першого підприємства залишається борг у 30 тис. грн., а в другого боргів перед контрагентом немає.

Які вимоги будуть однорідними?
Термін «однорідність» ні в ЦК, ні в ГК, ні в іншому законі не розшифровується. На практиці однорідними вважаються предмети одного роду. Наприклад, кошти, зерно, картопля тощо (ст. 184 ЦК).
У постанові Верховного Суду України від 09.12.08 р., ЄДРСР, реєстр. № 2738757, зазначено, що однорідність вимог випливатиме з їх матеріального змісту та юридичної природи, тобто вимоги сторін у відношенні один до одного повинні бути виконані однаковим способом. Така позиція підтверджується постановою ВГСУ від 04.04.17 р., ЄДРСР, реєстр. № 65855269.
Звичайно ж, формою розрахунку за договорами найчастіше виступають кошти. Гроші не мають якихось унікальних ознак, їх можна виміряти тільки кількісно. Не можна зарахувати, наприклад, обов'язок надати консультаційні послуги в рахунок зустрічного зобов'язання поставити 5 т апельсинів. Адже предметом зарахування повинні виступати тільки гроші або інші однорідні речі.

Повний текст консультації див. у "Баланс" № 53, який вийшов з друку 03.07.17 р.