Ситуація

Платник податків засобами електронного зв'язку своєчасно направив податкову декларацію. Орган ДФС спершу прийняв податкову декларацію, направивши платникові податків квитанції про її отримання і приймання. А потім письмово сповістив платника податків про відмову визнати подану ним податкову декларацію, не зазначивши причини відмови. Платник податків оскаржив дії органу ДФС в адміністративному суді.

Чому виник спір

Подана декларація містила уточнені показники за період, який у той момент перевірявся органом ДФС у рамках документальної перевірки.

Орган ДФС побачив, що платник податків порушив заборону, установлену п. 50.2 Податкового кодексу (далі – ПК). А саме: подав уточнюючу податкову декларацію під час проведення податкової перевірки, у ході якої перевірявся саме той період, за який подається декларація. Це і стало підставою для відмови визнати декларацію.

Платник податків наполягав на тому, що відмовити в прийнятті декларації можна тільки в тому випадку, якщо декларація заповнена з порушенням вимог п. 48.3 та 48.4 ПК (так сказано в п. 49.11 ПК). Подана ним декларація відповідала вищезгаданим вимогам. Інших підстав, що дають органу ДФС право не визнати декларацію, ПК не передбачає. Тобто в органу ДФС не було підстав для відмови. Крім того, при відмові орган ДФС зобов'язаний зазначити причину.

Про що попереджав «БАЛАНС»

1. Орган ДФС порушив вимоги законодавства, відмовивши платникові податків у визнанні вже прийнятої податкової декларації без пояснення причин. Якщо податкова декларація заповнена неправильно (тобто без дотримання вимог п. 48.3 та 48.4 ПК), орган ДФС зобов'язаний письмово повідомити платника податків про відмову прийняти його декларацію, зазначивши причину такої відмови (п. 49.11 ПК) (див. «БАЛАНС», 2014, № 105-106, с. 43).

2. Якщо платник податків отримав другу квитанцію про прийняття податкової декларації, то це означає, що декларація відповідала вимогам ПК і в органу ДФС не було причин для відмови. Адже інакше платникові податків була б направлена квитанція про неприйняття декларації (див. «БАЛАНС», 2014, № 105-106, с. 43).

Обставини справи

Платник податків направив органу ДФС в електронному вигляді декларацію з податку на прибуток. Її прийняття було підтверджене другою квитанцією, отриманою в електронному текстовому вигляді. Надалі орган ДФС листом сповістив платника податків про відмову визнати подану ним податкову декларацію. Причини такого рішення орган ДФС у листі не зазначив. Платник податків звернувся до суду.

У ході судового розгляду орган ДФС свою відмову визнати вже прийняту ним податкову декларацію пояснив тим, що при поданні цієї декларації платник податків порушив вимоги п. 50.2 ПК. Тобто декларація з уточненими показниками була ним подана в період проведення органом ДФС позапланової документальної перевірки, призначеної за постановою слідчого, і в день початку планової документальної перевірки, у рамках яких перевірявся період, за який подавалася ця декларація.

ВАСУ, розглянувши спір між платником податків і органом ДФС, залишив у силі постанову окружного адміністративного суду та ухвалу апеляційного адміністративного суду, прийняті на користь платника податків.

Аргументи суду

1. Підтвердженням того факту, що органом ДФС отримано податкову декларацію, подану засобами електронного зв'язку, є перша квитанція. Вона направляється на електронну адресу платника податків, з якого була відправлена податкова декларація (п. 1 розд. I, пп. 7.4 розд. III Інструкції, затвердженої наказом ДПАУ від 10.04.08 р. № 233 (далі – Інструкція № 233).

2. Про прийняття або неприйняття податкової декларації орган ДФС сповіщає платника податків, направляючи йому в електронному текстовому вигляді другу квитанцію (п. 1 розд. I, пп. 7.5 та 7.6 розд. III Інструкції № 233).

3. Якщо декларація платника податків прийнята органом ДФС, то в другій квитанції зазначаються реквізити прийнятої податкової декларації в електронній формі, її відповідність формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова декларація.

4. Якщо декларацію оформлено з помилкою, тоді в другій квитанції зазначаються причини, з яких декларацію не прийнято. Тобто в разі заповнення податкової декларації з порушеннями вимог п. 48.3, 48.4 ПК, орган ДФС зобов'язаний направити письмову відмову в прийнятті декларації із зазначенням причин такої відмови (п. 49.11 ПК).

5. У цьому випадку декларація з податку на прибуток відповідала вимогам, установленим ПК, була подана позивачем своєчасно і прийнята органом ДФС без зауважень. Це підтверджується отриманою платником податків другою квитанцією в електронному вигляді в текстовому форматі.

6. Під час проведення документальних планових і позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій із відповідного податку і збору за звітний період, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ПК). Проте ПК не передбачає право органу ДФС не визнати податкову декларацію платника податків:

·          за іншими підставами, ніж зазначені в п. 49.11 ПК (у т. ч. навіть якщо декларація подана з порушенням вимог п. 50.2 ПК;

·          без пояснення причин відмови у визнанні податкової декларації.

Отже, орган ДФС порушив вимоги ПК, відмовивши платникові податків у визнанні раніше прийнятої декларації з податку на прибуток у зв'язку з її поданням у період проведення документальних перевірок і без зазначення причин такої відмови.

Більш докладну консультацію див. у журналі „БАЛАНС” від 01.02.16 р. № 9.