Зареєстровано законопроект № 7236 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання емфітевзису та суперфіцію».
Законопроект направлено на вдосконалення правового регулювання відносин, пов’язаних із правом емфітевзису та суперфіцію, з метою усунення проблем у правозастосовній практиці.
Проектом Закону пропонується:
•    використовувати у відповідних нормах Цивільного та Земельного кодексів України замість терміна «землекористувач» слова «емфітевта» та «суперфіціарій», оскільки історично із часів римського права ця назва використовувалася на позначення суб’єкта відносин емфітевзису та суперфіцію, у зв’язку з тим, що використання законодавцем терміна «землекористувач» у відносинах емфітевзису та суперфіцію є недоцільним, оскільки ця назва суб’єкту емфітевтичного та суперфіційного права не дозволяє відокремлювати його від інших учасників цивільних відносин щодо землі, зокрема орендаря, постійного користувача тощо;
•    законодавчо передбачити право емфітевти та суперфіціарія вимагати відповідного зменшення плати за договором про емфітевзис та суперфіцій у разі, якщо стан земельної ділянки, переданої у користування, погіршився не з їх вини;
•    положення про те, що емфітевзис та суперфіцій не припиняються зі зміною власника земельної ділянки, щодо якої його встановлено;
•    передбачити односторонню відмову від договору про емфітевзис та суперфіцій лише для емфітевти та суперфіціарія, а одностороннє волевиявлення власника земельної ділянки не повинне слугувати підставою припинення емфітевтичного та суперфіційного права, що має на меті забезпечення сталості відносин землекористування;
•    відмежувати емфітевзис та суперфіцій від користування землею на підставі договору оренди землі шляхом запровадження форми, змісту та істотних умов договору про емфітевзис та суперфіцій, порядку та процедури реєстрації в умовах формування системи реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Україні;
•    удосконалити перелік підстав припинення емфітевзису та суперфіцію, зокрема у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
•    визнати підставою припинення емфітевтичного та суперфіційного права відмову від договору тому, що відмова землекористувача від користування ділянкою (дерелікція) автоматично не припиняє емфітевзис або суперфіцій, оскільки відмова від права не спричиняє його припинення (до того ж припинення емфітевзису та суперфіцію вимагає державної реєстрації);
•    упровадити припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та під забудову у випадку визнання договору про емфітевзис та суперфіцій недійсним;
•    установити норму про те, що у випадку встановлення емфітевзису та суперфіцію на невизначений строк сторона може попередити іншу про відмову від договору не менш ніж за один рік;
•    передбачити у законодавстві України підставу припинення договору про емфітевзис у разі несплати емфітевтою належних платежів за цим договором протягом трьох років, як це було передбачено у римському праві для приватних земель, а для суперфіціарія визначити норму про те, що невнесення плати за користування земельною ділянкою під забудову не є підставою припинення суперфіцію, але надає власникові земельної ділянки право вимагати стягнення із суперфіціарія заборгованості у примусовому порядку.

Джерело: https://uteka.ua/.