Для кого ця стаття: для фермерських господарств (далі – ФГ), у яких голову обрано із числа членів цього ФГ та одночасно з ним укладено трудовий договір (контракт).
Із цієї статті ви дізнаєтеся: до чого призведе укладення трудового договору з головою ФГ.

Загальні положення
Нагадаємо, ФГ – це форма підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільгосппродукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм відповідно до закону у власність та/або користування (у тому числі в оренду) для ведення ФГ, товарного сільгоспвиробництва, особистого селянського господарства (ст. 1 Закону від 19.06.03 р. № 973-IV «Про фермерське господарство», далі – Закон № 973).
ФГ створює певна фізособа (засновник), яка зазвичай стає його головою. Основними повноваженнями голови ФГ є (ст. 4 Закону № 973):

• представництво ФГ перед органами державної влади, підприємствами, організаціями, установами, окремими громадянами чи їх об’єднаннями;
• укладення від імені господарства угод та вчинення інших юридичних дій.

Якщо ж засновника не зазначено у статуті як голову або він зовсім не бажає ним бути, то головою може бути як обрана на цю посаду особа із числа членів ФГ, так і стороння особа, з якою тоді укладається трудовий договір (контракт) (ст. 27 Закону № 973). Окрім того, голова може письмово доручати виконання своїх обов’язків одному із членів господарства або особі, яка працює у ньому за контрактом (ч. 4 ст. 4 Закону № 973).
Взагалі членами ФГ можуть бути подружжя, їх батьки, а також діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, що об’єдналися для спільного ведення господарства, визнають та дотримуються положень статуту такого ФГ. Як бачимо, цей перелік досить великий. З особами, які не входять до кола членів та залучаються до роботи у ФГ зі сторони, укладається трудовий договір у письмовій формі (ч. 3 ст. 27 Закону № 973).

Укладення трудового договору з головою ФГ
Іноді трапляється, що голову обирають із числа членів ФГ, а згодом вирішують додатково укласти з ним трудовий договір. Це не відповідає чинному законодавству, адже членами ФГ не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (ч. 1 ст. 3 Закону № 973).
Мінсоцполітики в листі від 14.06.17 р. № 306/0/22-17 також наголошує, що із членами ФГ трудові договори не укладаються, а особливості їхньої праці регулюються статутом відповідного ФГ.
Як бачимо, голова, як член господарства, не має працювати у ньому за трудовим договором. Трудові відносини із членами ФГ відрізняються від відносин з іншими громадянами, залученими до роботи зі сторони. Для членів ФГ вони регулюються статутом, а для сторонніх осіб — законодавством про працю (ч. 2 ст. 27 Закону № 973).
Утім податківці часом стверджують, що голова ФГ не є його членом (див. лист ДФС від 03.05.17 р. № 10961//99-99-13-02-01-17), та не бажають визнавати його право на добровільну сплату ЄСВ.
Водночас, на їх думку, якщо фізособа-підприємець (голова ФГ) є для себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, тоді він зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ. А якщо ФГ зареєстроване як юрособа, члени сім’ї голови ФГ реалізують своє право на зарахування страхового стажу шляхом добровільної сплати ЄСВ. При цьому сам голова не має права добровільно сплачувати ЄСВ. Тому, з точки зору податківців, до 01.01.18 р. для голови ФГ обов’язкова сплата ЄСВ стає неможливою за відсутності трудового договору.
Як бачимо, за нормами Закону № 973 головою ФГ може стати:

• його засновник;
• один із членів ФГ, якого оберуть на загальних зборах;
• залучена зі сторони особа, з якою укладається трудовий договір (контракт).

Трудові відносини з виключним колом осіб (членами ФГ) зафіксовано у статуті господарства, укладати окремо трудові договори не потрібно. Більше того, якщо особа працює в ФГ за трудовим договором, згідно зі ст. 3 Закону № 973 вона не може бути членом ФГ. Тож обрання голови із членів господарства та подальше укладення з ним трудового договору є помилкою.
Голова ФГ може або залишитися членом ФГ, дані про якого вказано у статуті, без укладання трудового договору, або вийти зі складу членів господарства та оформити трудові відносини, які будуть регулюватися законодавством про працю. Існування обох подій одночасно юридично необґрунтовано.
Утім відповідальність за оформлення таких «подвійних» відносин (і членство, і трудовий договір) для керівництва ФГ не встановлено. Проте небажані наслідки все-таки можливі.

Правові наслідки укладення
Наслідками укладення трудового договору з головою – членом ФГ можуть бути:

• припинення членства у ФГ;
• визнання договору недійсним.

Припинення членства у ФГ не відбувається автоматично. Керуючись ст. 3 Закону № 973, члени ФГ мають провести процедуру припинення членства для особи, яка буде виконувати повноваження голови господарства на підставі прийнятого рішення про укладення трудового договору. Зазвичай для цього проводяться загальні збори, результат яких фіксується у протоколі. Потім статут ФГ буде викладено у новій редакції, де фіксується виключення особи із членів ФГ та зазначається, що вона є головою ФГ, з якою укладено трудовий договір (контракт).
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) (ст. 215 Цивільного кодексу, далі – ЦК). У нашому випадку законом прямо не встановлено недійсність правочину, але якщо одна із сторін договору або інша зацікавлена особа заперечуватиме його дійсність, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Тобто такий договір визнається недійсним у судовому порядку. Не виключено, що зацікавленою особою може виступити, зокрема, Пенсійний фонд або ДФС.
Крім того, підставою для недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог щодо відсутності заперечення змісту правочину актам законодавства (ст. 203, 215 ЦК). А як бачимо, заперечення все-таки є.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, які пов’язані з його недійсністю. Дуже важливим є те, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути іншій стороні у натурі все, що одержала за результатами цього правочину (ст. 216 ЦК). Тобто при визнанні недійсним трудового договору, укладеного з головою ФГ, який водночас є членом ФГ та не мав би заключати такий договір, усі кошти, отримані ним як оплата праці, мають бути повернуті господарству. Виходить, що усі сплачені податки також слід повернути платнику, отже, вони не будуть враховані цій особі як належно сплачені.
Таким чином, наслідками визнання недійсності трудового договору стають, зокрема, несплата ЄСВ та незарахування періоду роботи за таким договором до страхового стажу.
Якщо ж ФГ вирішить не користуватися цими двома варіантами, воно може розірвати трудовий договір із головою ФГ у загальновстановленому порядку за рішенням засновника чи загальних зборів ФГ та наказом про припинення трудового договору на підставі норм КЗпП.

Сподіваємось, що вищезгадана проблема нарешті вирішиться. Але, зважаючи на нинішню позицію ДФС, за якою голова ФГ не є його членом і тому не може бути добровільно застрахованим, податківці або мають визнати таку позицію помилковою, або голова ФГ не буде підпадати під норми загальнообов’язкового державного соцстрахування.
Водночас із 31.12.17 р. договори про добровільне страхування із членами ФГ достроково розриваються ДФС, а договори за заявами про добровільну сплату ЄСВ, поданими членами ФГ, з 01.01.18 р. укладатися не будуть.

Джерело: "Баланс-Агро" № 47, який виходить з друку 18.12.17 р.