Акценти цієї статті:
· підстави набуття та припинення права власності та інших речових прав;
· державна реєстрація прав та обтяжень на нерухоме майно, права оперативного управління та інших речових прав.

Момент набуття та припинення права власності та інших речових прав
Підстава набуття права власності та інших речових прав в одних осіб є одночасно підставою для припинення права власності та інших речових прав в інших осіб і навпаки. Отже, важливе значення в таких випадках має визначення моменту, коли до набувача майна переходять ці права, адже із цього моменту переходить і тягар утримання власності (ст. 322 Цивільного кодексу, далі – ЦК), і ризик випадкового знищення чи пошкодження майна (ст. 323 ЦК).
Норми цих статей ЦК коротко можна представити таким чином: правомочності щодо користування, володіння та розпорядження майном виникають у власника і набувача інших речових прав одночасно з виникненням права власності та інших речових прав. Ці правомочності можуть належати лише власнику й нікому більше.
Підстави припинення права власності та інших речових прав можна умовно поділити на дві основні групи:
· припинення прав із волі власника (відчуження власником свого майна; відмова власника від права власності; знищення власником свого майна тощо);
· примусове припинення права власності.
Випадки припинення права власності з волі власника охоплюють дві групи ситуацій.
· укладення власником із власної волі різних правочинів із відчуження свого майна: купівля-продаж, міна, дарування, оренда з викупом та ін. Порядок припинення права власності відчужувача та виникнення права власності в набувача в цих випадках головним чином регулюються нормами права про угоди і договори;
· добровільна відмова власника від права власності, яка має бути безумовною й не містити будь-яких застережень. Це означає, що заява про відмову від права власності не повинна містити будь-яких умов щодо такої відмови, у тому числі і вказівку на особу, на користь якої власник відмовляється від речі. У такому разі може йтися про відчуження власником свого майна на користь іншої особи за певним правочином, з урахуванням вимог відповідних законів.

Підстави виникнення майнових прав і обов’язків
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу майнові права та обов’язки суб’єк­та господарювання (далі – СГ) можуть виникати:
· з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать;
· з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом;
· унаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом;
· унаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;
· унаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності;
· з інших обставин, з якими закон пов’язує виникнення майнових прав та обов’язків СГ.

Повний текст консультації у безкоштовному доступі див. у "Баланс-Бюджет" № 49, який вийшов з друку 05.12.16 р.