Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Щодо ознак ризикової діяльності банків

12 серпня 2016 р.

2 серпня 2016 року Національний банк затвердив постанову № 365, якою внесені зміни до переліку ознак ризикової діяльності банків. Таке рішення стало наслідком виявлених Нацбанком "схемних операцій", які не підпадали під жодну з діючих досі ознак ризикової діяльності банків.
У зв'язку з численними запитами щодо нововведень Національний банк підготував такі роз'яснення:

Питання 1. У визначенні ознак ризикової діяльності відсутні посилання на суми таких операцій. Чи означає це, що фінансові операції на незначні суми, які формально містять ознаки ризикової діяльності, можуть бути визнані як підозрілі?
Відповідно до вимог статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Загроза інтересам вкладників, по своїй суті, може бути лише від багатомільйонних операцій, а не від поодиноких операцій на незначні суми, що не мають ознак "схемності".
Для встановлення ознак ризикової діяльності в обов’язковому порядку оцінюється обсяг проведених "підозрілих" фінансових операцій, а також аналізується, яку саме частку такі фінансові операції займають в загальному обсязі здійснених за аналогічний період операцій.

Питання 2. Наведіть приклади невідповідності фінансових операцій клієнта наявній у банку інформації щодо фінансового стану та/або соціального статусу клієнта, наслідком яких може бути встановлення ризикової діяльності?
Прикладами таких фінансових операцій є багатомільйонні операції, що мають ознаки "схемності" з надходження коштів на рахунки фізичних осіб, які за своїм фінансовим станом та/або соціальним статусом не мають можливості проводити такі операції, з подальшим отриманням коштів в готівковій формі.
Такими особами можуть бути пенсіонери, студенти, безробітні або інші особи, доходи яких не співвідносяться з коштами, якими вони оперують.
Наприклад, в одному з банків шість фізичних осіб, які працювали: охоронцем, слюсарем, сантехніком, нянею, продавцем, адміністратором, - протягом одного місяця отримали від юридичної особи в якості фінансової допомоги кошти на загальну суму 9,5 млн грн., які в подальшому були конвертовані в готівку.
Слід зазначити, що відповідно до існуючих законодавчих вимог щодо здійснення ідентифікації та вивчення клієнтів, у банків мають бути документи та/або інформація щодо таких осіб, їх фінансового стану та/або соціального статусу до проведення клієнтами фінансових операцій.

Питання 3. Яким чином банк має здійснювати документальне підтвердження очевидної економічної доцільності (сенсу) фінансових операцій?
Мова йде виключно про багатомільйонні операції, що мають ознаки "схемності". Банк має здійснити заходи щодо встановлення очевидної економічної доцільності (сенсу) фінансових операцій.
Аналіз руху коштів на рахунках, документи (інформація) з ідентифікації та вивчення клієнтів, інформація про контрагентів, отримані банком договори тощо можуть свідчити про проведення банком таких заходів за умови їх достатності.
Приклад 1. Юридична особа регулярно отримує багатомільйонні обсяги готівкових коштів. В такому випадку банк має визначити економічний сенс таких операцій. Якщо юридична особа надасть пакет документів (без ознак удаваності/підробки), що доведе його реальну діяльність як діючого зернотрейдера, а мету процесу – розрахунки з фізичними особами-орендаторами, то зазначена вимога буде виконана.
Приклад 2. Клієнт надав банку документи, відповідно до яких готівкові кошти отримуються з метою закупівлі буряку в одній із областей України, водночас обсяги закупівлі значно перевищували обсяги вирощування буряку по всій Україні. Наявність таких документів не може бути достатнім обґрунтуванням доцільності операцій.

Докладніше дивись за посиланням: https://bank.gov.ua/

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!