Ваше передплачене видання Читайте on-line

Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Оплата зі спецрахунку: коли виникає нецільове використання коштів

June 18, 2015

Використання коштів зі спецрахунку

Нагадаємо, що згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого підприємства. При цьому використовувати такі кошти можна лише на придбання виробничих факторів та на інші виробничі цілі, пов’язані з виробництвом сільгосппродукції.

До виробничих факторів належать:

  • товари/послуги, основні фонди які придбаваються (споруджуються) сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції;
  • послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який виробляється безпосередньо сільгосппідприємством (це, зокрема, сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, пакування та підготовка до продажу; зберігання сільськогосподарської продукції; відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, розділ м’яса для товарної кондиції та ін.).

Однак наведений перелік не є вичерпним, адже, як зазначено вище, кошти зі спецрахунку дозволено використовувати ще й на інші виробничі цілі. А от про те, що входить до таких цілей, жодної згадки ні в ПК, ні в Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженому постановою КМУ від 12.01.11 р. № 11 (далі – Порядок № 11), немає.

У разі якщо норма ПК чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі ПК, припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Однак, незважаючи на існування вищенаведеної норми, на практиці досить часто виникають спірні ситуації, коли податківці намагаються трактувати використання коштів зі спецрахунку як нецільове й нараховувати відповідні санкції. Зупинимось на кількох таких ситуаціях детальніше.

Ситуація

Сільгосппідприємство сплатило зі спецрахунка передоплату за ТМЦ, які планувало використовувати для сільгоспдіяльності. Однак потім договір було розірвано, а постачальник повернув кошти на поточний рахунок сільгосппідприємства. Під час перевірки податківці звинувачують сільгосппідприємство в нецільовому використанні коштів.

Ситуація, дійсно, є неоднозначною. З одного боку, якщо сільгосппідприємство сплатило кошти на підставі укладеного з постачальником договору, згідно з яким планувалося придбати ТМЦ для сільгоспдіяльності, то жодних порушень в його діях немає.

З іншого боку, за витрачені зі спецрахунку кошти фактично нічого придбано не було, а самі кошти було повернено на поточний рахунок сільгосппідприємства. Тобто по суті кошти зі спецрахунка через посередника були переведені на поточний рахунок, на якому вони вже можуть використовуватися без обмеження цільовим призначенням. Імовірно, що саме так податківці й розглядають зазначену операцію. Отже, сільгосппідприємства можуть оспорювати санкції за нецільове використання коштів зі спецрахунка у судовому порядку.

У такій ситуації сільгосппідприємству доцільно заручитися якомога більшою кількістю документальних підтверджень того, що постачання не відбулося не з його вини. Це можуть бути, зокрема:

  • листи до постачальника, у яких сільгосппідприємство вимагає здійснити постачання;
  • листи від постачальника, у яких останній пояснює причини неможливості постачання;
  • додаткова угода про розірвання договору.

Крім того, вагомим аргументом для суду буде факт поновлення на спецрахунку «неправильно» витрачених коштів. Це може зробити або постачальник, якому було здійснено передоплату, повернувши кошти не на поточний рахунок, а на спецрахунок. А якщо це неможливо, то саме підприємство може поповнити свій спецрахунок на відповідну суму.

Інколи ініціатором розірвання договору з постачальником є саме сільгосппідприємство, наприклад якщо є можливість придбати аналогічний товар дешевше в іншого підприємства. У такому разі можна запропонувати сільгосппідприємству домовитись із постачальником про отримання від нього товару з подальшим його поверненням (якщо, звичайно, постачальник погодиться обмінятися документами), або продати його іншому покупцеві. Адже у такому випадку відбудеться придбання товару для використання в сільгоспдіяльності (саме таким було його первісне призначення). А проти зміни напряму використання товарів податківці не заперечують. Відповідно використання коштів зі спецрахунка на придбання ТМЦ, напрямок використання яких у подальшому змінюється, нецільовим не вважають.

 

Більш докладну консультацію див. у журналі „БАЛАНС-АГРО” від 22.06.15 р. № 24.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!