Про право на відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами та на одержання допомоги по вагітності та пологах
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
У застрахованої особи право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами та на одержання допомоги по вагітності та пологах виникає з дня, зазначеного у листку непрацездатності, виданого у зв’язку з вагітністю та пологами.
Застрахована особа вирішує особисто скористатися своїм правом на матеріальне забезпечення, тобто звернутися за призначенням допомоги, або продовжувати працювати ще деякий час після надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. У будь-якому випадку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги, є 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (тридцятий тиждень вагітності, зазначений у листку непрацездатності), відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.
У разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.
Страхові виплати здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.
У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховується виплата, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Отже, відсутність застрахованої особи за місцем роботи за сумісництвом на період пологів, у разі виявлення бажання жінки скористатися правом на частину відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та, відповідно, правом на отримання частини допомоги, має бути підтверджена копією листка непрацездатності.