Сторони, домовляючись про умови контракту, не повинні залишати без уваги вимоги статті 9 КЗпП, згідно з якою контракт не може містити умов, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством України.
Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці, не допускається. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Звільнення працівника у зв`язку із закінченням строку трудового договору (контракту) допускається як в період тимчасової непрацездатності, так і в період перебування його у відпустці, оскільки таке звільнення працівника не є ініціативою роботодавця, а є лише наслідком закінчення терміну дії трудового договору (контракту).
Крім того, трудові договори у формі контракту, які переукладалися кілька разів на новий термін, не можуть вважатися укладеними на невизначений термін, оскільки їх застосування підпадає під норми частини другої статті 23 КЗпП.

Лист Мінсоцполітики від 13.08.14 р. № 88/0/15-14/06.

Новини за темою:
Роботодавець із зони АТО не знає, де його працівники: чи можна їх звільнити?
Демобілізовані працівники, які не стали до роботи, можуть бути звільнені