Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Неподаткові перевірки: вивчаємо нововведення

14 лютого 2017 р.

Законодавчі зміни, що набули чинності із 1 січня 2017 року, торкнулися також порядку проведення перевірок. До Закону № 877, що є основним у сфері перевірок, Законом № 1726 унесено досить серйозні зміни, які передбачають лібералізацію системи державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності. У цій консультації ми розглянемо основні нововведення цього закону. Кодифікований текст Закону № 877 з усіма останніми змінами ви можете знайти в ПК, 2017, № 1, с. 4.

На які органи тепер поширюється Закон № 877
Перелік контролюючих органів, які потрапили під дію Закону № 877, значно розширено. Згідно зі ст. 2 Закону № 877 його дія не поширюється на відносини, що виникають під час:
•         здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні;
•         державного експортного контролю;
•         контролю над дотриманням бюджетного законодавства;
•         банківського нагляду;
•         держконтролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
•         державного нагляду (контролю) у галузі телебачення та радіомовлення.
Це означає, що при перевірках органи, уповноважені здійснювати дані види контролю, керуються не нормами Закону № 877, а правилами, установленими спеціальним законодавством у цій сфері. Наприклад, при здійсненні держконтролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет дотримується норм Законів № 2210 і № 3659.
Також ст. 2 Закону № 877 містить перелік органів, на яких Закон № 877 поширюється частково. Тобто ці органи при проведенні перевірок дотримуються правил, установлених спеціальним законодавством, але деякі вимоги Закону № 877 вони зобов'язані виконувати, а саме: ст. 1, 3, ч. 1, 4, 6–8, абзац другий ч. 10, ч. 13, 14 ст. 4, ч. 1–4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1–4, 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19–21, ч. 3 ст. 22.

До вищезгаданого переліку увійшли органи:
•         ДФС (крім митного контролю на кордоні);
•         держнагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення держнагляду за провадженням діяльності із джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність із використання яких не підлягає ліцензуванню);
•         державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду);
•         держнагляду у сфері господарської діяльності щодо надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг на ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) і ринку банківських послуг),
•         державного нагляду та контролю над дотриманням законодавства про працю та зайнятості населення;
•         державного нагляду (контролю) у галузі цивільної авіації.
Ще один важливий момент: на весь 2017 рік установлено мораторій на внесення змін до ст. 2 Закону № 877 (п. 2 розд. II Закону № 1726). Тобто цього року дана стаття залишиться незмінною, а дія закону буде поширюватися на ті ж контролюючі органи, що й сьогодні.

Коли можна не допускати до перевірки
Перелік підстав, коли суб'єкт господарювання (далі – СГ) має право не допускати перевіряючих до перевірки, значно розширено. Тепер це можна робити, якщо (ст. 10):
•         державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням установлених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
•         посадова особа контролюючого органу не подала копії документів, передбачених Законом № 877, або якщо подані документи не відповідають вимогам цього закону;
•         СГ не отримав повідомлення про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) у встановленому Законом № 877 порядку;
•         посадова особа контролюючого органу не внесла запис у журнал реєстрації перевірок (при наявності такого в СГ);
•         тривалість планової перевірки або сумарна тривалість таких перевірок протягом року перевищує граничну тривалість, установлену ч. 5 ст. 5 Закону № 877, або тривалість позапланової перевірки перевищує граничну тривалість, установлену ч. 4 ст. 6 Закону № 877;
•         контролюючий орган проводить повторну позапланову перевірку за тим же фактом (фактами), який уже був (були) підставою для її проведення;
•         органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, у якій наводиться перелік питань залежно від ступеня ризику;
•         у передбачених законом випадках посадові особи не подали копію узгодження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування держполітики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланової перевірки.
Якщо раніше цей перелік складався усього із двох пунктів, то зараз він значно конкретизований і до нього ввійшли практично всі випадки, коли контролюючий орган порушує вимоги законодавства щодо порядку проведення перевірок. Таким чином, важливо знати всі ці вимоги, щоб при наявності підстав не допустити перевіряючих до незаконної перевірки.

Планові перевірки
Цьому виду перевірок присвячена ст. 5 Закону № 877.
Тепер перевірки будуть плануватися тільки на рік (раніше – на рік і квартал) – із 1 січня по 31 грудня планового року.
Плани перевірок повинні бути занесені до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю). Це теж нове поняття, визначення якого наведено в ст. 1 Закону № 877. У цій системі буде накопичуватися вся інформація про перевірки СГ для її подальшого оприлюднення та узагальнення. Однак інтегрована автоматизована система – справа майбутнього, повністю вона повинна розпочати функціонувати не пізніше 31.12.17 р. (п. 9 розд. ІІ Закону № 1726).
Інформація про плани на перевірки також розміщується на офіційному веб-сайті Державної регуляторної служби (далі – ДРС) – не пізніше 15 листопада року, що передує плановому (спільний план для всіх держорганів), а на офіційних веб-сайтах відповідних контролюючих органів – не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
Частота проведення планових перевірок СГ, як і раніше, залежить від ступеня ризику суб'єкта. Методику розробки критеріїв ступеня ризику повинна розробити ДРС. Самі ж критерії, як і раніше, повинні бути затверджені КМУ за поданням відповідного контролюючого органу.
Як і колись, існує три ступені ризику: високий, середній, незначний. Тепер у Законі № 877 чітко вказано на періодичність планових перевірок залежно від ступеня ризику СГ. Перевіряти повинні суб'єктів, віднесених:
•          до високого ступеня ризику – не частіше одного разу на два роки;
•          до середнього – не частіше одного разу на три роки;
•          до незначного – не частіше одного разу на п'ять років.
Строк проведення планової перевірки скорочено. Її максимальна тривалість не повинна перевищувати 10 робочих днів (далі – р. д.) (було – 15 р. д.), а для суб'єктів малого та мікропідприємництва – 5 р. д.
Сумарна тривалість усіх планових перевірок СГ контролюючими органами протягом календарного року не може перевищувати 30 р. д., а суб'єктів малого та мікропідприємництва – 15 р. д.

Позапланові перевірки
Правила проведення цього виду перевірок визначено ст. 6 Закону № 877.
Змінено та уточнено підстави проведення позапланових перевірок. Сьогодні це можуть бути:
•         подання СГ письмової заяви про проведення в нього перевірки за його бажанням;
•         виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених СГ у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли СГ протягом місяця із дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки або арифметичної помилки, яка не впливає на зміст звітності. У випадку виявлення контролюючим органом помилки в документі обов'язкової звітності він протягом 10 р. д. зобов'язаний повідомити СГ про необхідність її виправлення в строк до 5 р. д. із дня отримання повідомлення. Невиправлення цієї помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланової перевірки;
•         перевірка виконання СГ приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попередньої перевірки;
•         звернення фізособи (фізосіб) про порушення, яке завдало шкоди правам, законним інтересам, життю або здоров'ю, оточуючому природному середовищу або безпеці держави, із додаванням документів або їх копій, що підтверджують такі порушення (при наявності). Зверніть увагу: тепер законом передбачено, що за необґрунтоване звернення фізособи про порушення, допущені стосовно неї, вона може бути притягнута до відповідальності;
•         неподання СГ документів обов'язкової звітності за два звітних періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень причин, які перешкоджали поданню таких документів;
•         доручення прем'єр-міністра України про перевірку СГ у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, яка має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
•         настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, які були пов'язані з діяльністю СГ.
Максимальна тривалість позапланової перевірки не може перевищувати 10 р. д., а для СМП – 2 р. д.

Презумпція правомірності та звільнення від відповідальності СГ
Важливі зміни торкнулися також відповідальності платника податків. Законом № 877 установлено принципи презумпції правомірності діяльності СГ (абзац п'ятнадцятий ст. 3). Суть його в тому, що якщо норма закону або іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків СГ та/або повноважень органу державного нагляду (контролю), то рішення повинні прийматися на користь СГ.
Ще одне важливе нововведення, установлене ч. 11 ст. 7 Закону № 877: у випадку виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до СГ, його посадових осіб не застосовуються.

ВИСНОВКИ
Із 1 січня 2017 року до Закону № 877 унесено зміни, що передбачають лібералізацію процедури проведення перевірок СГ контролюючими органами. Ці зміни, зокрема, торкнулися органів, на яких тепер поширюється дія цього закону.
Зменшено строки проведення перевірок, уточнено підстави для їх проведення. Закон детально прописує випадки недопущення контролерів до перевірки.
Уведено принцип презумпції правомірності діяльності СГ і звільнення його від відповідальності у випадку виконання вимог контролюючого органу щодо усунення порушень законодавства.
Нагадуємо також, що при перевірках повинні враховуватися положення мораторію, установленого Законом № 1728 (докладніше про нього читайте на с. 54 цього видання).

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!