Нестачі, надлишки та пересортиця: податкові наслідки
Результатом інвентаризації може бути виявлення розбіжностей між фактичною наявністю активів і даними бухгалтерського обліку. У цій консультації розглянемо, у яких випадках це призведе до нарахування податкових зобов’язань із ПДВ, єдиного податку та податку на прибуток.
Наслідки з ПДВ
Надлишки активів
Відповідно до п. 185.1 Податкового кодексу (далі – ПК) об’єктом обкладення ПДВ є операції платників цього податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. При цьому постачанням товарів вважають будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПК).
Операція з оприбуткування надлишків товарів не передбачає їх постачання (придбання), тобто передання права власності на них від постачальника до отримувача не відбувається. Отже, така операція не є об’єктом обкладення ПДВ. До речі, аналогічної позиції дотримуються й податківці (ЗІР, категорія 101.02).
Водночас звертаємо увагу, що при подальшому продажу активів, виявлених як лишки під час інвентаризації, така операція вважатиметься постачанням з відповідним нарахуванням податкових зобов’язань із ПДВ.
Нестачі
Перш за все нагадаємо, що не вважаються нестачами втрати активів у межах норм природного убутку (про норми природного убутку в тваринництві див. «БАЛАНС-АГРО», 2016, № 40, с. 12, а про норми природного убутку зернових – «БАЛАНС-АГРО», 2016, № 43, с. 16).
Втрати понад норми природного убутку або ж у разі відсутності норм природного убутку (наприклад, якщо виявлено нестачу основних засобів, далі – ОЗ) такі втрати (нестачі) вважаються використанням втрачених активів у операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.
Адже в цілях оподаткування господарською вважається діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу (пп. 14.1.36 ПК). Втрачені ж активи вже не зможуть бути використані для цілей отримання доходу.
Якщо товари (послуги), необоротні активи, під час придбання (виготовлення) яких був сформований податковий кредит, починають використовуватись, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю, то згідно з п. 198.5 ПК підприємство повинне нарахувати податкові зобов’язання. Базу оподаткування для нарахування податкових зобов’язань у разі виявлення нестачі активів визначають відповідно до п. 188.1 та 189.1 ПК (див. табл. 1).
Таблиця 1
|
№ |
Актив |
База оподаткування |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Покупні товари |
Ціна придбання |
|
2 |
Власно вироблена |
Вартість товарів (послуг), які були придбані (з ПДВ) для виробництва втраченої (якої бракує) продукції |
|
3 |
ОЗ |
Залишкова (балансова) вартість, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, у якому виявлено нестачу, а в разі відсутності обліку – звичайна ціна. Виняток: згідно з п. 189.9 ПК податкові зобов’язання з ПДВ не нараховують, зокрема, у разі викрадення ОЗ, за умови надання контролюючому органу відповідного підтвердного документа |
|
4 |
Незавершене |
Ціна придбання відповідних товарів (послуг), використаних для будівництва цього об’єкта, або самого об’єкта, якщо його було придбано |
|
5 |
Нематеріальні |
Залишкова (балансова) вартість, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, у якому виявлено нестачу, а в разі відсутності обліку – на основі звичайної ціни. Виняток, передбачений у п. 189.9 ПК для ОЗ, на нематеріальні активи (далі – НМА) не поширюється |
Для нарахування податкового зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПК слід оформити зведену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН (про порядок оформлення такої податкової накладної див. «БАЛАНС-АГРО», 2016, № 42, с. 8).
Докладніше дивись у журналі "БАЛАНС-АГРО" від 28.11.16 р. № 44.