Найбільш поширеною помилкою при визначенні нецільового використання бюджетних коштів є посилання працівників контролюючих органів і внутрішніх аудиторів на порушення розпорядниками бюджетних коштів Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету. При цьому вони не враховують сучасних вимог бюджетного процесу та ігнорують відповідні норми законодавства.

Виникає запитання: чому розпорядник бюджетних коштів за таких умов залишається єдиною винною особою при здійсненні контрольних заходів, навіть якщо і буде доведено в законний спосіб нецільове використання бюджетних коштів за одним кодом економічної класифікації?

Доречно згадати і п. 7.6 Методичних рекомендацій щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції, затверджених наказом Держфінінспекції від 14.12.11 р. № 90 (далі – Методрекомендації № 90), де прописано таке: «Під час проведення ревізії цільового спрямування коштів необхідно відповідно до суті здійснених платежів перевірити правильність їх віднесення на видатки за КЕКВ. Для цього необхідно перевірити правильність відображення даних за відповідними КЕКВ у картці аналітичного обліку касових видатків щодо кожної операції з витрачання коштів згідно з казначейською (банківською) випискою». Тобто в цьому розділі внутрішнього розпорядчого документа Держфінінспекції використання КЕКВ не пов’язується з цільовим або нецільовим використанням бюджетних коштів – ідеться про дотримання законодавства при здійсненні операцій на реєстраційних рахунках, відкритих в органах Держказначейства, та на рахунках в установах банків.

А в п. 2.4 розд. ІІ «Складання паспортів бюджетних програм, обґрунтованість затверджених у них показників та стан їх виконання. Складання звітів про виконання паспортів бюджетних програм» Методрекомендацій № 90 ідеться, зокрема, про контроль досягнення установою визначених у паспорті бюджетної програми мети, завдань, напрямів використання бюджетних коштів, результативних показників та інших характеристик бюджетної програми.

Тобто, якщо розпорядник бюджетних коштів для виконання своїх основних завдань правильно здійснив усі передбачені законодавством заходи, починаючи із розрахунків до кошторисів та закінчуючи фінансовою та бюджетною звітністю, у працівників контролюючих органів і внутрішніх аудиторів немає підстав робити висновок щодо нецільового використання бюджетних коштів. Але при цьому розпорядник повинен мати всі первинні і підтвердні документи (рішення комісії та/або розпорядчий документ щодо створення та оцінки об’єкта необоротних активів тощо) для відображення цієї операції в бухобліку.

Бажано також, щоб була оформлена відповідним чином (розпорядчим документом, зокрема наказом про облікову політику тощо) позиція головного розпорядника бюджетних коштів (відповідального виконавця) з цього приводу, з єдиним алгоритмом законних дій для всіх підвідомчих установ.

Більш докладну консультацію див. у журналі "БАЛАНС-БЮДЖЕТ” від 03.11.14 р. № 44.