У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 6201 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо проведення податкової реформи та підвищення інвестиційної привабливості України».
Законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України, якими передбачається:
• забезпечення стабільності податкового законодавства; зворотна дія в часі тільки для актів податкового законодавства України, якими вносяться зміни, доповнення, що передбачають пом’якшення або скасування відповідальності за порушення податкового законодавства; установлення мораторію на внесення змін до податкового законодавства до 2020 року, окрім змін, які стосуються адміністрування та/або поліпшують становище платників податків, зборів.

• у частині податку на прибуток:
–  лібералізація ставок податку з податку на прибуток підприємств, зниження базової (основної) ставки з 1 січня 2018 року з 18 до 15 %, з метою виходу суб’єктів господарювання з «тіні» та збільшення податкових надходжень до бюджету України; для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують спеціальний режим оподаткування – 5 %;
– виключення фіскальних норм, що встановлюють мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, та нематеріальних активів з метою уніфікації податкового та бухгалтерського обліку; строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів будуть залежати від облікової політики підприємства;
– скасування сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів;
– запровадження тимчасового, з 1 січня 2018 року до 1 січня 2025 року, звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій із постачання програмної продукції;

• у частині податку на доходи фізичних осіб:
– звільнення від оподаткування сум у вигляді страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами добровільного медичного страхування на користь найманих працівників та членів їх сімей, але не більш як 2,5 МЗП за кожну фізичну особу, установленої законом на 1 січня звітного податкового року;
– звільнення від оподаткування сум пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду чи бюджету згідно із законом;
– передбачення включення до податкової знижки суми витрат платника податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи, на сплату орендної плати відповідно до договору оренди, оформленого згідно з діючим законодавством України, для компенсації вартості наймання (оренди) житла (квартири, будинку);
– лібералізація ставки податку з податку на доходи фізичних осіб, зниження базової (основної) ставки з 18 до 15 %, та ставки податку на доходи фізичних осіб з 18 до 5 %  бази оподаткування щодо доходу у формі зарплати та інших винагород за трудовими договорами (контрактами) працівників суб’єкта індустрії програмної продукції, який застосовує особливості оподаткування, з метою детінізації фонду оплати праці та збільшення податкових надходжень відповідно;
– підвищення розміру податкової соціальної пільги, на яку платник податку має право зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, з 50 до 100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку;
– удосконалення оподаткування доходів, отриманих шляхом здійснення операцій з інвестиційними активами (цінними паперами та деривативами);
– скасування, запровадженого на тимчасовій основі, військового збору з метою детінізації фонду оплати праці; крім того, справляння військового збору є неправомірним, адже податковим законодавством не визначена база обкладення військовим збором, що є обов’язковим елементом будь-якого податку/збору; фактично виникає подвійне оподаткування доходів фізичної особи.

Джерело: https://uteka.ua/ua/publication/Nalogovaya-reforma-2017-izmeneniya-v-chasti-naloga-na-pribyl-i-NDFL.

• у частині адміністрування:
– установлення додаткових гарантій для платників податків у частині помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, що виражається у визнанні сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, не повернутих платнику податків в порядку та строки, заборгованістю бюджету, на яку нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки НБУ, установленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день повернення грошових зобов’язань;
– подання податкової звітності з акцизного податку до контролюючих органів в електронній формі;
– скасування обмеження щодо застосування податкової консультації тільки особою, якій вона була надана, установлення правил використання й іншими платниками податків податкових консультацій у випадку відповідності умов, викладених у консультації, фактичним обставинам;
– запровадження вмотивованих податкових роз’яснень, які будуть надаватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, за зверненням платників податків, та відображатимуть його офіційну позицію з питань правильності, повноти нарахування та сплати податків, зборів щодо здійснених господарських операцій або тих господарських операцій, здійснення яких планується в майбутніх звітних (податкових) періодах; вмотивоване податкове роз’яснення, надане платнику податків, є обов’язковим для контролюючих органів під час проведення перевірок, звірок;
– удосконалення інституту оскарження рішень контролюючих органів;
– лібералізація порядку проведення контролюючими органами перевірок та оформлення результатів таких перевірок.

Джерело: https://uteka.ua/ua/publication/Nalogovaya-reforma-2017-izmeneniya-v-chasti-administrirovaniya.

• у частині трансфертного ціноутворення:
– впровадження в національне податкове законодавство правил для оподаткування контрольованих іноземних компаній з метою боротьби з ухиленням від оподаткування, із податковим зловживанням при застосуванні податкових конвенцій, припинення відтоку капіталу з України та розмивання податкової бази;
– контролюючою особою відповідно до законопроекту пропонується визначити резидентів України – юридичних або фізичних осіб, які безпосередньо та/або опосередковано володіють корпоративними правами контрольованої іноземної компанії в розмірі 50 і більше відсотків; або частка такої участі в контрольованій іноземній компанії перевищує 10 %, якщо частка участі всіх резидентів України в даній контрольованій іноземній компанії становить 50 і більше відсотків. При цьому при визначенні частки участі резидента-фізособи в контрольованій іноземній компанії враховується як безпосередня його участь, так і опосередкована участь через його подружжя та/або неповнолітніх дітей.
Платники податків зобов’язуються щорічно, до 1 квітня року, що настає за звітним податковим роком, надавати відповідним контролюючим органам за своєю податковою адресою довідки в довільній письмовій формі про контрольовані іноземні компанії, у яких вони є контролюючими особами.
Прибуток контрольованої іноземної компанії може бути звільнений від оподаткування у випадку наявності однієї з умов:
1) контрольована іноземна компанія зареєстрована в будь-якій країні, з якою укладена угода про уникнення подвійного оподаткування;
2) контрольована іноземна компанія є стороною в угоді про розподіл продукції, концесійної угоди, учасником державно-приватного партнерства;
3) є емітентом облігацій, що розміщуються на міжнародних фондових біржах, перелік яких затверджується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Прибуток контрольованої іноземної компанії повинен бути підтверджений відповідною фінансовою звітністю, яка складена згідно із законодавством країни місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії за відповідний фінансовий (звітний) рік.

Джерело: https://uteka.ua/ua/publication/Nalogovaya-reforma-2017-izmeneniya-v-chasti-transfertnogo-cenoobrazovaniya.

• у частині ПДВ:
– запровадження 7 % ПДВ за операціями з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України товарів і послуг, які є соціально значущими за переліком, затвердженим КМУ;
– здійснення бюджетного відшкодування платникам ПДВ, які відповідають критеріям, в автоматичному режимі;
– удосконалення порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до держбюджету або відшкодуванню з держбюджету (бюджетному відшкодуванню), та строків проведення розрахунків;
– відновлення спецрежиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства з метою збільшення державної підтримки сільгосппідприємств, адже скасування застосування спецрежиму з ПДВ для сільгосптоваровиробників та перехід на загальну систему обкладення ПДВ стане крахом для даної галузі і фактично знищить виробництво сільгосптоварів. Прямі дотації держави для даної галузі – неефективні і сприяють поширенню корупції. До того ж обсяги прямих дотацій є незначними і становлять загалом до 8 млрд грн. на рік, тоді як забирають у аграріїв більше 20 млрд грн. щорічно.

Джерело: https://uteka.ua/ua/publication/Nalogovaya-reforma-2017-izmeneniya-v-chasti-NDS.

• у частині акцизного податку:
– впровадження автоматизованої системи електронного контролю (далі – АСЕК) за виробництвом та обігом спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів для посилення контролю у відповідній сфері господарювання, з метою детінізації виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; забезпечення функціонування АСЕК покласти на контролюючі органи; удосконалення процедури маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом запровадження АСЕК;
– звільнення від обкладення акцизним податком суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, адже встановлення акцизного податку з реалізації через торговельну мережу підакцизних товарів фізичним особам та іншим кінцевим споживачам не відповідає міжнародним стандартам, а саме Директиві ЄС від 16.12.08 р. № 2008/118/ЄС щодо загальних умов акцизного збору;
– підвищення ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 20 % специфічної та на 3 відсоткові пункти (з 12 до 15 %) адвалорної;

• у частині рентної плати:
– удосконалення обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; розрахунок фактичної ціни реалізації для товарної продукції залізорудного гірничого підприємства платником податку за відповідною формулою.

Джерело: https://uteka.ua/ua/publication/Nalogovaya-reforma-2017-izmeneniya-v-chasti-akciza-i-rentnoj-platy.