Держстат уточнив, що форми первинного обліку, зокрема форма № П-2 «Особова картка працівника» (далі – особова картка), містять стандартний уніфікований перелік показників, необхідних для складання респондентами форм держстатспостережень із праці.
Формат особової картки передбачає як можливість доповнення даних про працівника в додаткових рядках, так і їх виправлення на підставі відповідних документів. Наприклад, зміна прізвища, місця проживання, паспортних даних тощо. Виправлення такого роду інформації не є порушенням ведення первинного обліку на підприємстві і не спричиняє адміністративної відповідальності.
Водночас фахівці Держстату зауважують, що особова картка використовується не тільки для статистичного обліку, а й для інших цілей. Так, реквізит «Підпис працівника» у розд. IV особової картки введено з урахуванням положень п. 2.5 Інструкції, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.
Крім того, особові картки належать до документів, які перевіряють державні інспектори з питань праці під час проведення перевірок додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При здійсненні таких перевірок на підприємствах усіх форм власності та у фізосіб, які використовують найману працю, значна увага приділяється, зокрема, належному оформленню трудових відносин із найманими працівниками.
До питань, що підлягають перевірці, належить наявність підпису працівника в особовій картці про ознайомлення із записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення.

Лист Держстату від 21.11.16 р. № 09.4-12/307-16.

Джерело: https://uteka.ua/.