1) Відсутність супровідних документів на товар
Конкретний перелік документів, які повинні надаватися постачальником, доцільно визначати в договорі. Відсутність супровідних документів не є підставою для зупинення приймання товару.
У разі відсутності всіх або деяких з документів (передбачених договором) приймання товарів здійснюється комісією, до складу якої обов’язково входить матеріально відповідальна особа одержувача, представник постачальника (або незалежної організації).
Комісія складає акт про приймання продукції (може бути складено два акти – залежно від виявлених розбіжностей), у якому зазначаються всі необхідні відомості.
Акт підписується членами комісії та затверджується керівником одержувача.
Після отримання відсутніх документів необхідно звірити кількість товару. Якщо при проведенні цієї звірки буде встановлено, що кількість прийнятої за актом продукції менша, ніж зазначено в рахунку-фактурі, має складатися акт про виявлену нестачу поставленого товару. Такий акт підписується особами (представниками одержувача та постачальника), у присутності яких приймався товар (проводилася звірка кількості товару).
2) Невідповідність якості продукції
Якщо якість, комплектність, маркування продукції, що надійшла, не відповідає договору (вимогам стандартів, технічних умов тощо), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт про приймання продукції за якістю, у якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених дефектів (псування, бій тощо).
У виклику має бути зазначено: найменування продукції, дата і номер рахунка-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отримано; основні недоліки, виявлені у продукції; час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектністю (у межах установленого для приймання строку); кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.
Відповідно до ст. 678 ЦК одержувач, якому передано продукцію неналежної якості, має право вимагати від постачальника: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Також продукція може бути не прийнята одержувачем як така, що не відповідає умовам договору.
Якщо псування продукції сталося з вини перевізника, то ці відносини регулюються умовами договору перевезення. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу регулюється ст. 924 ЦК. Відповідно до норм цієї статті перевізник повинен довести, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися не з його вини.

Більш докладну консультацію з описом інших конфліктів та шляхів виходу з них див. в журналі „БАЛАНС-АГРО” від 11.08.14 р. № 30.