Коли припиняється нарахування курсових різниць на залишок інвалюти на рахунку в ліквідовуваному банку
На момент упровадження в банку тимчасової адміністрації на поточному валютному рахунку підприємства знаходилася інвалюта. Згодом банк був ліквідований (виключений з ЄДР). Як відображати в обліку операції із залишком коштів на валютному рахунку з моменту визнання банку неплатоспроможним до моменту його ліквідації?
Нагадаємо, що перш ніж банк ліквідують за ініціативою НБУ, він проходить стадії проблемності та неплатоспроможності. Проблемний банк перебуває під наглядом НБУ, проте в цьому періоді клієнт працює зі своїми коштами на рахунках у звичайному порядку.
Якщо показники роботи проблемного банку не покращилися, НБУ приймає рішення про визнання такого банку неплатоспроможним. Наступного дня після прийняття цього рішення регулятор передає управління таким банком Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), який упроваджує в банку тимчасову адміністрацію. Мета цього заходу – вивести неплатоспроможний банк із ринку протягом трьох (а для системно важливих банків – шести) місяців із дати публікації на сайті Фонду оголошення про запровадження тимчасової адміністрації.
У період тимчасової адміністрації в банку діє мораторій на задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку (до останніх належать, зокрема, комерційні підприємства, що мають рахунки в такому банку) (п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону від 23.02.12 р. № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», далі – Закон № 4452).
Яким повинен бути облік у період дії мораторію?
Отже, на дату впровадження тимчасової адміністрації в банку у підприємства є залишок на поточному рахунку. На період мораторію цей залишок заморожують. Готівку зняти не можна, перерахувати безготівково на користь інших осіб – теж не можна. Правда, якщо гроші надійдуть на рахунок, їх можна буде використовувати, але тільки в межах суми, що надійшла (п. 5 ч. 6 ст 36 Закону № 4452).
Проте заморожений залишок – це все одно гроші підприємства. Кошти на валютному рахунку визнаються активом підприємства і монетарною статтею балансу. Тому на кожну дату балансу в період дії тимчасової адміністрації треба робити перерахунок суми на валютному рахунку за курсом на кінець дня (пп. «а» п. 7 П(С)БО 21). Іншими словами, розраховувати операційну курсову різницю:
- додатну – відображати на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці»;
- від’ємну – на субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (п. 8 П(С)БО 21).
Завважимо, що протягом усього дня застосовується курс, установлений у попередній день (п. 9 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 496).
У податковому обліку доходи і витрати від курсових різниць нараховуються за правилами бухобліку.
Що відбувається після закінчення строку дії тимчасової адміністрації?
Якщо план урегулювання банком не виконано, Фонд подає НБУ пропозицію про ліквідацію банку (ч. 2 ст. 44 Закону № 4452). НБУ, у свою чергу, приймає остаточне рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Про це можна дізнатися з оголошення на сайті НБУ і не пізніше семи днів після цього – із газет «Урядовий кур’єр» та «Голос України».
На дату прийняття рішення про ліквідацію банку складається початковий ліквідаційний баланс банку (п. 4.2 розд. V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.12 р. № 2, далі – Положення № 2). У ліквідаційному Балансі пасиви банку відображаються як у розрізі валют, так і в гривневому еквіваленті (п. 4.3 Положення № 2).
Що робити підприємству після прийняття рішення про ліквідацію банку?
Заявляти свої претензії до банку. Протягом 30 днів із моменту прийняття рішення про ліквідацію банку Фонд приймає від кредиторів вимоги до банку (зокрема, на суму залишку на валютному рахунку), звіряє їх зі своїми даними та акцептує вимогу, якщо не виникає заперечень.
Зверніть увагу: заявлена підприємством сума включається до реєстру акцептованих вимог (далі – реєстр) у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день прийняття рішення про ліквідацію банку (п. 4.22 Положення № 2).
Це означає, що з моменту прийняття такого рішення підприємство має в балансі не актив у вигляді валюти на рахунку, а гривневу дебіторську заборгованість банку. В обліку цей факт відображається кореспонденцією Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» – Кт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» у гривневому еквіваленті за курсом на 0 годин дати прийняття рішення про ліквідацію банку.
Після зазначеної дати нарахування курсових різниць припиняється.
Що робити із залишком, якщо банк включив до реєстру не всю суму заявлених підприємством вимог?
Не включена до реєстру частина суми вважається погашеною (ч. 8 ст. 49 Закону № 4452). Цю суму слід перевести до складу безнадійної дебіторської заборгованості на дату публікації реєстру на сайті Фонду і списати з балансу, оскільки вона більше не відповідає визначенню активу (якщо підприємство не збирається оскаржувати цю суму в судовому порядку).
А як відображати в обліку акцептовану частину заборгованості?
У загальному випадку процедура ліквідації банку завершується протягом року з дня прийняття рішення про його ліквідацію (ч. 5 ст. 44 Закону № 4452). Дебіторська заборгованість банку у цьому періоді цілком відповідає критеріям сумнівної заборгованості. Пояснимо чому. Вимоги юросіб належать до сьомої черги і задовольняються за рахунок продажу майна банку. А отже, є надія, що якусь частину, а може, і всю суму заборгованості підприємству все ж таки повернуть. Остаточно це стане ясно після розпродажу майна і завершення процедури ліквідації банку.
І ось банк ліквідовано. Вимоги підприємства, які неможливо було задовольнити через недостатність майна банку, уважаються погашеними (ч. 5 ст. 52 Закону № 4452). Така заборгованість банку визнається безнадійною і списується з балансу підприємства в періоді, на який припадає внесення до ЄДР запису про ліквідацію банку. В обліку підприємства цей факт відображається записом Кт 377 – Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги».
У податковому обліку безнадійна заборгованість юридичних осіб включається до витрат тільки в періоді їх ліквідації (пп. «з» пп. 14.1.11 ПК).
"БАЛАНС", 2016, № 26.