Статтею 10 КЗпП визначено, що колективний договір складається на основі діючого законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.
До змісту колективного договору згідно зі ст. 13 КЗпП включається, зокрема, установлення гарантій, компенсацій, пільг. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з діючим законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
З метою оподаткування матеріальна допомога, що надається без встановлення умов та напрямів її витрачання, відноситься до нецільової благодійної допомоги.
Особливості оподаткування благодійної допомоги передбачені п. 170.7 ПК.
Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами – юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, установленого на 1 січня такого року. Перевищення допомоги над указаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі пп. 164.2.20 ПК у джерела виплати за ставкою, визначеною п. 167.1 ПК.
При цьому благодійник-юрособа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги в податковій звітності.
При отриманні нецільової благодійної допомоги від благодійника-юрособи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим пп. 169.4.1 ПК.
Таким чином, якщо колективним договором передбачено виплату юридичною особою разової матеріальної допомоги колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам) до святкових дат, то таку допомогу слід розглядати як нецільову благодійну допомогу, що обкладається ПДФО.

Джерело: https://uteka.ua/.