На адресу нашого господарства надійшло повідомлення від ДПІ про те, що один із наших працівників неправомірно користується податковою соціальною пільгою (далі – ПСП), з вимогою припинити її надання та нарахувати штраф з ПДФО. Як діяти в такій ситуації та як відобразити наші дії в податковому розрахунку за формою № 1ДФ?

Як передбачено пп. 169.2.4 Податкового кодексу (далі – ПК), якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ПК, унаслідок чого, зокрема, ПСП застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування ПСП відновлюється.
Платник податку – працівник може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення. На підставі цього кожний із роботодавців нараховує й утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а в разі якщо сума виплати недостатня, – за рахунок наступних виплат.
Якщо суму недоплати та/або штрафу не було утримано податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, у якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Слід зауважити, що Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом Мінфіну від 13.01.15 р. № 4 (далі – Порядок № 4), не передбачено відображення у формі № 1ДФ штрафних санкцій, які застосовуються до платника податку в разі порушення ним норм застосування ПСП. Отже, у графах 4а та 4 цієї форми слід відображати лише суми ПДФО без урахування нарахованої, утриманої та перерахованої до бюджету суми штрафу.

Розглянемо два варіанти неправомірного надання ПСП:
· з вини роботодавця, якщо ПСП надавалась, наприклад, без відповідних підстав;
· з вини працівника, який, наприклад, скористався ПСП від двох роботодавців.

Про позицію фіскального органу щодо дій податкового агента з подання уточнюючого розрахунку за формою № 1ДФ див. «БАЛАНС-АГРО», 2016, № 22, с. 8.

На нашу думку, такі дії мають бути вчинені податковим агентом, якщо ПСП було надано неправомірно саме з його вини. У такому разі, скоріш за все, орган доходів і зборів відповідно до п. 119.2 ПК застосує до податкового агента штрафну санкцію.
Якщо ж працедавець на підставі належним чином оформленої і поданої заяви працівника надав ПСП і потім виявилось, що така ПСП була неправомірною, то вважаємо, що уточнюючу форму № 1ДФ подавати не потрібно. Адже відповідно до пп. 169.4.3 ПК перерахунок за минулі періоди проводиться на підставі заяви працівника або повідомлення органу доходів і зборів. А згідно з Порядком № 4 суми нарахованого та перерахованого податку відображаються у відповідних періодах, коли відбулось їх нарахування та перерахування.
Отже, у такому разі результати перерахунку сум ПДФО потрібно відображати в поточній звітності за формою № 1ДФ, а не подавати уточнюючі розрахунки. Відповідно немає підстав для застосування штрафних санкцій згідно з п. 119.2 ПК.
Якщо перерахунок ПСП та донарахування ПДФО здійснюється стосовно працівника, який уже звільнився або не працює з інших причин та не отримує доходів, з яких можна було б утримати податок та нараховану суму штрафу, то такі суми мають бути включені платником податку (колишнім працівником) до річної податкової декларації про майновий стан і доходи.
Оскільки в Довіднику ознак доходів (додаток до Порядку № 4) не передбачено окремої, спеціальної ознаки, то в розд. І форми № 1ДФ доходи в сумі неправомірно наданої ПСП потрібно відобразити у графах 3а та 3, суму утриманого ПДФО – у графі 4а, а у графі 4 слід проставити «0», ознака доходу – «101».
За таким самим принципом потрібно включити відповідну інформацію і про військовий зібр до розд. ІІ форми № 1ДФ. Щоб запобігти зверненню органу доходів і зборів щодо неповноти перерахування до бюджету сум ПДФО та відображення інформації про суми доходу та податку зі звільненого працівника, вважаємо за доцільне додати до форми № 1ДФ письмовий лист-пояснення з викладенням обставин, які викликали такий спосіб відображення відомостей у графах 3а, 3, 4а та 4.
Що стосується залучення працівника до декларування такого доходу, то це є завданням органу доходів і зборів, а не податкового агента.

Джерело: "Баланс-Агро" № 23, який виходить з друку 20.06.16 р.