На нашу думку, це можна зробити в загальному порядку. Тобто колишній підприємець і працівник приходять разом до державного центру зайнятості, де договір було зареєстровано. При собі їм треба мати паспорти, трудову книжку працівника і договір.
У такій ситуації для розірвання трудового договору можна вибрати одну з найбільш підходящих підстав, передбачених КЗпП, наприклад:
- за угодою сторін;
- за ініціативою працівника.
Нагадаємо, що спочатку трудовий договір між підприємцем і найманим працівником потрібно зняти з реєстрації в державній службі зайнятості, а після цього підприємець має право внести до трудової книжки працівника запис про звільнення.
Зауважимо, що не розірваний і не знятий з обліку в центрі зайнятості трудовий договір може створити проблеми як для працівника, так і для колишнього підприємця.
Без запису про звільнення у трудовій книжці працівник не зможе:
- оформити статус безробітного, щоб отримувати допомогу по безробіттю;
- працевлаштуватися на держслужбу або на основне місце роботи до іншого роботодавця.
Поки трудовий договір не розірвано, уже колишній підприємець зобов`язаний виплачувати працівникові (поки ще не колишньому!) заробітну плату. І якщо він цей обов`язок не виконує та не звільняє працівника, то працівник зможе вимагати компенсацію від роботодавця, звернувшися до суду. Тоді колишньому підприємцеві доведеться виплатити цьому працівникові середній заробіток за час вимушеного прогулу та суму відшкодування моральної шкоди. І все через те, що він вчасно не звільнив працівника.

Більш докладну відповідь на питання див. в журналі „БАЛАНС” від 11.08.14 р. № 63-64.

Новини за темою:
Звільнення директора: чи може разі директор звільнити себе самого
Відповідальність за затримку виплати зарплати хочуть посилити
Показник середньої зарплати для розрахунку пенсії знову зріс
Як у звіті з ЄСВ відобразити середній заробіток мобілізованих працівників
Розрахунок середньої зарплати в нестандартних ситуаціях для призваних на військову службу