Так, це зробити не лише можна, а й необхідно. Адже індексація є складовою заробітної плати, а саме включається до фонду додаткової зарплати, і тому поводитися з нею слід за правилами та нормами, установленими для зарплати. Такого ж висновку дійшов і Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ. Працівник має право на підставі ст. 233 КЗпП звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, тобто й зарплати за минулий рік у частині індексації. І роботодавець зобов’язаний із ним розрахуватися. То ж навіщо чекати рішення суду або результатів перевірки контролюючих органів?
Обов’язковість виплати індексації передбачено декількома нормативними актами. Так, у ст. 95 КЗпП ідеться про те, що заробітна плата підлягає індексації в установленому законодавством порядку, а в ст. 33 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна зарплата підлягає індексації згідно із чинним законодавством.
І наостанок нагадаємо про норми п. 9 Прикінцевих положень Закону від 28.12.14 р. № 80-VIII, якими визначено, що Закон від 03.07.91 р. № 1282-ХІІ застосовується в порядку та розмірах, установлених КМУ. На сьогодні ми маємо такий документ (що є чинним) – Порядок, затверджений постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078. Саме цим документом визначено порядок визначення сум індексації та норми, які визначають її розмір.

За матеріалами журналу „БАЛАНС” від 03.08.15 р. № 63.