У банківському середовищі все частіше порушується питання про відновлення фінансування суб'єктів малого і середнього підприємництва (неофіційно – малого і середнього бізнесу, далі – МСБ). Цього року ця тема активно обговорювалася на різних громадських майданчиках, наприклад у рамках Київського міжнародного економічного форуму (5–6 жовтня 2017 року), у регіонах на численних конференціях за участю представників місцевих органів влади, громадських організацій, представників МСБ.

Чому було «заморожене» банківське кредитування МСБ
На думку банкірів, основними перешкодами для активізації кредитних програм для МСБ є:
· дорожнеча кредитів через досить високий рівень інфляції – близько 12 %. Прийнятною для відновлення кредитування реального сектора економіки банкіри називають інфляцію на рівні 4–5 %. Завважимо, що в проект держбюджету на 2018 рік закладена інфляція на рівні 7 %. У свою чергу, інфляція є важливим, хоча і не єдиним чинником, який враховується при встановленні ставки рефінансування (процентної ставки, за якою НБУ надає банкам кредити рефінансування).
Ставка рефінансування визначається на основі облікової ставки НБУ залежно від строку і виду рефінансування і не може бути менше від облікової. Розмір облікової ставки на сьогодні становить 13,5 % річних (див. рішення Правління НБУ від 26.10.17 р. № 688-рш), а актуальний на сьогодні розмір середньозваженої ставки рефінансування – 14,5 % річних (за даними сайта НБУ). Ставка рефінансування безпосередньо впливає на ринок кредитування: вища ставка – дорожчі кредити. Якщо додати сюди доходи комерційних банків, то вийдемо на середньоринкову вартість кредитів 19–23 % річних, що і спостерігається на практиці;
· недостатній захист прав кредиторів, унаслідок чого ризики неповернення кредитів недобросовісними позичальниками розподіляються між усіма позичальниками, зокрема у вигляді підвищеної процентної ставки за кредитами. Завважимо, що законодавці неонократно намагалися врегулювати цю проблему. Проте подані до Верховної Ради законопроекти послідовно відхилялися.
На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано черговий законопроект від 31.07.17 р. № 6027-д, спрямований на усунення перешкод кредитуванню. Що з ним буде, покаже час;
· надзвичайно мало представників МСБ, що задовольняють жорстким вимогам банків. Банкіри скаржаться на те, що «малюки» подають до банку фінзвітність сумнівної якості. У них зазвичай недостатньо майна, яке може виступати забезпеченням за кредитом, часто невідомі кінцеві бенефіціари бізнесу. Через це банки несуть додаткові трудові, тимчасові та фінансові витрати на аналіз і верифікацію доходів позичальника. Основна проблема при кредитуванні малих і середніх агропідприємств – відсутність ринку сільгоспземель, заборона на використання землі як застави і знову-таки відсутність альтернативного заставного майна («малюки» з агросектора, як правило, мають зношені основні засоби – техніку, обладнання, транспорт).

А як справи у великого бізнесу?
За словами банкірів, великі промислові підприємства й агрохолдинги значно закредитовані, тому далі нарощувати суми виданих кредитів банки не ризикують: частково, щоб не порушувати економічні нормативи НБУ, частково, щоб не потрапити в залежність від одного-двох клієнтів. Разом з тим ліквідності (тобто грошей) у банків достатньо. Вони побачили потенціал зростання в секторі МСБ та активізувалися. Банківська реклама про доступні для МСБ кредити з'явилася у ЗМІ, у вітринах банківських відділень, на вуличних рекламних носіях.
Банки шукають клієнтів також на просвітницьких заходах. Так, восени 2017 року Ощадбанк запустив серію семінарів «Управляй фінансами впевнено» (Одеса, Львів, Харків, Дніпро). До їх програми включено питання, пов'язані з кредитуванням (докладніше див. за посиланням http://finlitdays.bank.gov.ua/finlit/#about).

Які ринкові можливості й умови кредитування
Проекти реальної фінансової підтримки МСБ ініційовані європейськими партнерами України. Наприклад, у цьому напрямі активно працює німецько-український фонд (далі – НУФ).
Довідка: НУФ – неприбуткова організація. Фонд засновано у 1999 році НБУ (31,25 %), Кабміном України в особі Мінфіну (31,25 %) і Німецькою кредитною установою для відновлення (KFW) (37,5 %) на паритетних засадах.
НУФ надає кредити за рахунок власних коштів відібраним банкам-партнерам для подальшого кредитування суб'єктів мікро-, малого і середнього підприємництва. Кредити видаються, зокрема, на поповнення оборотних коштів, інвестиційні цілі (придбання, ремонт, реконструкцію основних засобів).
Партнерами НУФ на сьогодні є Укргазбанк, Кредобанк, Ощадбанк та інші банки. Детально з програмами кредитування (умовами, сумами кредитів, процентними ставками, строками) можна ознайомитися за посиланням http://guf.gov.ua.
На ринку працює також схема кредитування, при якій позичальникові (за певних умов) відшкодовується частина процентної ставки за кредитом. Наприклад, ПУМБ підписав договір про співпрацю з урядом Республіки Білорусь, який передбачає компенсацію частини процентної ставки для покупців білоруської техніки в кредит. Порівняно із середньоринковою ставка за таким кредитом у гривнях невисока – 10 % річних. Ця схема роботи вигідна всім: клієнт отримує недорогий цільовий кредит, постачальник нарощує збут і базу клієнтів, банк заробляє на своїх послугах.

Як підготуватися до візиту в банк
Звертаючись до банку за кредитом, суб'єкт МСБ повинен знати, які етапи йому належить пройти. Загальні вимоги до позичальників у банків зазвичай збігаються, оскільки засновані на вимогах НБУ до самих банків. При цьому в кожного банку можуть бути й свої специфічні вимоги. Знаючи типові умови кредитування, ви можете майже все взяти до уваги заздалегідь і прорахувати свої шанси на успіх.
Розглянемо докладніше, на підставі чого банк приймає рішення про кредитування і з яких причин може відмовити.
1. Портрет клієнта. На етапі знайомства з банком клієнтові зазвичай пропонують заповнити докладну анкету. Це передбачено, зокрема, процедурою фінмоніторингу (підстава – Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління НБУ від 26.06.15 р. № 417, далі – Положення № 417). Анкети для клієнтів банків – юридичних і фізичних осіб містяться в додатках до Положення № 417.
Зі змісту анкет випливає, що, крім стандартних відомостей про суб'єктів господарювання (далі – СГ), від потенційного клієнта зажадають інформацію, що дозволяє оцінити його репутацію, визначити джерела походження коштів і за наслідками аналізу наданих даних установлять клієнтові відповідний рівень ризику. При цьому враховуються: ризик за типом клієнта; ризик послуги, яку клієнт отримує від банку; географічний ризик. Що це за ризики?
Ризик за типом клієнта – це наявна або потенційна небезпека, що клієнт почне здійснювати фінансові операції, пов'язані з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму. Банк аналізує види діяльності клієнта, визначає, скільки той працює на ринку, чи не замішаний у судових розглядах.
Наприклад, інформація з ЄДРСР про те, що клієнт виступає відповідачем у суді в господарських спорах, говорить про його можливу неблагонадійність і зменшує вірогідність отримання кредиту. Крім того, банк з'ясовує, чи немає у клієнта кредитів, особливо прострочених, в інших банках. При цьому банк перевірить не тільки саму компанію, але й її власників.
Заплутана структура власності, часта зміна власників, наявність пов'язаних компаній, «кишенькових» підприємців ускладнюють справу. У цьому випадку клієнтові треба пояснювати деталі, приносити управлінську звітність, словом, доводити свою благонадійність.
Географічний ризик – ризик, що з'являється у разі, коли місце знаходження (реєстрації) клієнта або установи, через яке він передає (отримує) активи, зареєстроване в державі, віднесеній до офшорної зони, або в державі, яка не виконує або неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму, та/або до якої застосовані міжнародні санкції.
Банку також може не сподобатися, що клієнт зареєстрований за адресою масової реєстрації (якщо це, звичайно, не бізнес-центр).
Ризик послуги – це ризик, що виникає при зміні економічної суті фінансової операції (послуги), що робить можливим її використання для легалізації кримінальних доходов/фінансування тероризму, зокрема якщо в результаті певних дій міняються напрям та/або характер використання грошових потоків (п. 2 Положення № 417).
На початковому етапі банк поцікавиться про мету отримання кредиту, а далі систематично переоцінюватиме рівень ризику в процесі постійного моніторингу фінансових операцій клієнта (п. 31 Положення № 417).
До речі, регулятор на допомогу банкам оприлюднив список сайтів, де можна знайти додаткову інформацію про клієнтів (лист НБУ від 17.05.17 р. № 25-0008/35441).
Від того, який рівень ризику встановлено клієнтові, інакше кажучи, від того, наскільки клієнт надійний, багато в чому залежать його подальші відносини з банком, зокрема можливість та умови кредитування, вартість і види послуг, які банк може запропонувати клієнтові.
2. Наявність заставного майна. Про те, що без належного забезпечення кредит не отримати, ми вже згадували вище. Завважимо, що у разі відсутності твердого предмету застави (нерухомості) можна запропонувати банку як заставу товари в обороті, поручительство власників. А при отриманні цільового кредиту для придбання основних засобів останні і стануть предметом застави.
3. Якість обліку і фінансової звітності. Банк обов'язково проведе оцінку відповідності фінансових операцій клієнта його фінансовому стану, наприклад за даними Балансу і Звіту про фінансові результати. Причому в разі виявлення фінансових операцій, які не відповідають фінансовому стану, в анкеті відображаються результати вжитих заходів щодо з'ясування джерел походження додаткових коштів.
Банк з огляду на ризик-орієнтовані підходи повинен отримати від клієнта офіційні документи, що підтверджують джерела походження коштів (активів), або інформацію з інших відкритих джерел.
Для фізичної особи, у тому числі підприємця, такими джерелами можуть бути: заробітна плата, дохід, отриманий від реалізації продукції, надання послуг, продажу майна, отримання спадку, страхової суми за договором страхування, виграшу в лотерею, придбання права на клад, а також від інших виплат згідно з умовами цивільно-правового правочину (договору). Підійде також декларація про доходи фізособи (п. 72 Положення № 417).
Дані, отримані від клієнта, постійно моніторяться, розглядаються в динаміці (порівняно з попередніми періодами).
4. Відповідність фінансових показників нормативам. З безлічі фінансових показників, що характеризують ефективність роботи потенційного позичальника, банки звертають особливу увагу на показники фінансової стійкості та їх відповідність нормативним значенням:
· відношення боргу до EBITDA – у межах 2,0–2,5;
· відношення EBIT до суми нарахованих процентів – вище 2,0;
· відношення власного капіталу до позикового капіталу – у межах 0,5–0,8 (докладніше про розрахунок цих показників див. у розділі «Корисні дані для всієї бухгалтерії» на с. 28 цього номера).
5. Достовірність наданої інформації. Банк зробить усе можливе, щоб перевірити ще раз отриману від клієнта інформацію. Треба бути готовим дати необхідні пояснення.

Порада: перед отриманням кредиту скористайтеся так званими вхідними програмами для клієнтів: відкрийте поточний рахунок для ведення операційної діяльності, зарплатний проект, візьміть овердрафт для покриття коротких касових розривів. Тоді у вас виникне позитивна історія відносин із банком. Після цього домовлятися про умови кредитування буде набагато легше.

Як отримати недорогий кредит за державною програмою підтримки МСБ
На сьогодні реанімується державна програма часткового відшкодування процентних ставок за кредитами, залученими МСБ.
Нагадаємо, протягом усієї історії незалежної України держава намагалася сприяти розвитку підприємництва з більшим або меншим ефектом. Під цю ідею розроблялися національні програми, приймалися закони і підзаконні акти. Активне кредитування МСБ здійснювалося в 2000–2007 роки.
З 2008 року, на який припав пік світової фінансової кризи, і пізніше, у результаті «банкопаду» 2013–2016 років, програми кредитування МСБ були повністю згорнуті.
У поточному році намітилася тенденція до «розморожування» програм кредитування суб'єктів підприємництва, причому акцент робиться саме на МСБ.
Нині основні напрями підтримки та розвитку МСБ закріплені в Законі від 22.03.12 р. № 4618-IV «Про розвиток і державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні». Зокрема, до основних видів державної фінансової підтримки віднесені:
· часткова компенсація процентів за кредитами, виданими на реалізацію проектів суб'єктів МСБ;
· надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, на відкриття і ведення власної справи;
· надання гарантій і поручительства за кредитами суб'єктів МСБ;
· надання позик на придбання і впровадження нових технологій.
Фінансова підтримказа рахунок державного і місцевих бюджетів надається суб'єктам МСБ, які відповідають критеріям, установленим ч. 3 ст. 55 Господарського кодексудля суб'єктів малого і середнього підприємництва за кількістю працівників та обсягом річного доходу (ч. 1 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 4618).
Спираючись на норми Закону № 4618, місцеві органи влади розробляють власні програми розвитку МСБ. Зацікавленим особам варто ознайомитися із цими програмами і затвердженим місцевою владою порядком використання бюджетних коштів для фінансової підтримки суб'єктів МСБ саме у своєму регіоні: на сайтах місцевих органів виконавчої влади (держадміністрацій), органів самоврядування (місцевих рад).
Як правило, у програмі перелічено пріоритетні для цього регіону напрями підприємницької діяльності, умови кредитування МСБ, умови проведення конкурсного відбору для отримання кредитів на розвиток бізнесу, порядок надання компенсації процентів за кредитом (див., наприклад, розпорядження Одеської облдержадміністрації від 04.09.13 р. № 900/А-2013, Донецької облдержадміністрації та обласної військово-цивільної адміністрації від 25.04.17 р. № 409, Миколаївської облдержадміністрації від 06.07.17 р. № 247-р).
Завважимо, що раніше був розроблений Порядок та умови проведення конкурсів, перелік документів, необхідних для часткового відшкодування процентних ставок за кредитами, що надаються суб'єктам МСБ на реалізацію інвестиційних проектів, затверджений наказом Держкомпідприємництва від 07.05.07 р. № 61 (втратив чинність з 09.02.16 р.). Судячи зі змісту вищеперелічених регіональних програм, при їх розробці за основу були взяті норми цього наказу.
Отже, щоб отримати недорогий кредит у зв'язку з підтримкою державою МСБ, можна подати документи на конкурс місцевим органам влади для відшкодування частини процентів за кредитом за рахунок коштів місцевого бюджету. Розберемося, на яких умовах це робиться.

Загальні умови часткового відшкодування процентів за кредитом
Щоб претендувати на відшкодування частини процентів за кредитом з місцевого бюджету, представник МСБ повинен зважити на такі обмеження:
· як правило, кредити надаються СГ, що зареєстровані та провадять свою діяльність на території цього регіону;
· СГ повинен реалізувати проект, що відповідає пріоритетним напрямам соціально-економічного розвитку регіону (про пріоритети можна дізнатися з регіональної програми розвитку підприємництва);
· не мають права на отримання компенсації процентів за кредитом, зокрема, кредитні, страхові організації, ломбарди, нерезиденти, СГ – виробники і продавці зброї, алкоголю, тютюнових виробів, СГ, основним видом діяльності яких є здача в оренду нерухомості. Не отримають компенсації й ті, хто мають заборгованість перед бюджетом, визнані банкрутами або щодо яких відкрито справу про банкрутство, хто знаходиться в стадії припинення юрособи або фізособи-підприємця, подав свідомо недостовірні відомості та документи при зверненні за компенсацією. Словом, на держпідтримку не можуть претендувати ті, хто хоче вирішити свої проблеми за рахунок бюджетних коштів, оскільки підтримка подібних СГ не принесе регіону ніякої вигоди.
Претенденти на часткове відшкодування процентів проходять конкурсний відбір. Вони зобов'язані подати конкурсній комісії, до складу якої входять представники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, бізнес-асоціацій:
· заяву;
· бізнес-план з фінансово-економічним обґрунтуванням проекту;
· фінансово-економічні показники роботи за один або декілька звітних періодів;
· показники ефективності проекту, дані про рівень зарплати працівників, працевлаштованих на нові робочі місця;
· кредитний договір і пов'язані з ним документи;
· довідку про відсутність заборгованості перед бюджетом.
Як правило, переможцями конкурсу стають претенденти, що набрали найбільшу кількість балів за вищепереліченими критеріями.
Але це – загальні умови. Разом з тим кожній регіональній програмі властива своя специфіка.

Як діяти
Чи варто спробувати отримати відшкодування процентів з бюджету? На це запитання можна відповісти ствердно, якщо компанія не тільки працює в пріоритетній для цього регіону сфері підприємницької діяльності, але й має якісний бухгалтерський облік і фінансову звітність, реальний прорахований бізнес-план розвитку.
Чи складно виконати подібні умови? Напевно, для багатьох представників МСБ це дійсно складно, якщо взагалі можливо. Але поставити таке завдання і спробувати його вирішити все ж таки варто.
Якщо не вийде вписатися в рамки регіональної програми підтримки підприємництва, то з підготовленими документами можна звернутися до банку або до приватного інвестора. Їх реакція на вашу бізнес-ідею і представлені під неї документи дозволить об'єктивно дізнатися, який вигляд має ваша компанія з боку і прийняти відповідні управлінські рішення. Можливо, узявши до уваги всі помилки і недоробки та набувши відповідного досвіду, ви прийдете до шуканого результату.

Ольга ЦЕЛУЙКО,
шеф-редактор

Джерело: "Баланс" 87, який вийшов з друку 02.11.17 р.