Нагадаю, з 1 січня 2015 року відповідно до змін, унесених до Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI, у разі якщо місячна зарплата штатного працівника менша за мінімальну (установлену законом про Держбюджет на відповідний місяць), то роботодавець повинен нараховувати ЄСВ виходячи з розміру мінімальної зарплати (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464). Для порівняння з цією величиною до бази обкладення ЄСВ включаються всі види виплат (індексація, премії, надбавки, доплати, оплата відряджень і відпусток тощо), які обкладаються внеском за основною ставкою.
Як же правильно з 1 січня 2015 року слід бухгалтерам розраховувати суму ЄСВ в окремих випадках? Наприклад, коли працівників оформлено на роботу за внутрішнім сумісництвом? Коли на підприємство було прийнято нового працівника, який у місяці прийняття відпрацював кілька днів та отримав заробітну плату меншу за мінімальну? Коли працівник звільняється і під час звільнення йому нараховано дохід за відпрацьований період менший за мінімальну заробітну плату? А також як вчинити у випадку, якщо частину місяця працівник хворів? Спробую відповісти на ці запитання.
1. Визначаючи базу для нарахування ЄСВ при внутрішньому сумісництві, слід до основної заробітної плати додати й оплату праці за сумісництвом. Це пояснюється тим, що ця виплата здійснюється з того самого джерела і за тією самою ставкою, що й основна зарплата.
2. У разі нарахування ЄСВ на заробітну плату новоприйнятих працівників або ж працівників, що звільняються, які в місяці прийняття (звільнення) не заробили мінімальної заробітної плати, норма ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 не застосовується. Поясню. Згідно зі ст. 3 Закону від 24.03.95 р. № 108 «Про оплату праці» мінімальна зарплата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Якщо працівник, якого протягом місяця було звільнено або прийнято на роботу, не відпрацював місячну норму, то порівнювати нараховану йому заробітну плату з мінімальною немає підстав. Отже, для таких працівників база обкладення ЄСВ визначається на рівні фактично нарахованої їм заробітної плати.
3. Як відомо, для обкладення ЄСВ заробітної плати та допомоги з тимчасової непрацездатності передбачено різні ставки. Тому виникає запитання: як ураховувати норму ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, якщо працівник в одному й тому самому місяці отримав і зарплату, і лікарняні, при цьому загальна сума виплат менша 1 218 грн.? Оскільки офіційного роз`яснення ДФСУ до сьогодні з цього питання немає, висловимо нашу думку.
На наш погляд, слід окремо визначити бази обкладення ЄСВ з розрахунку на місяць і за необхідності відкоригувати їх.
Припустимо, що працівник відпрацював 16 днів (місячна кількість робочих днів за графіком роботи підприємства – 20). Було нараховано 800 грн. зарплати, а за 4 дні хвороби – 300 грн. допомоги. Підприємство віднесено до 15-го класу професійного ризику виробництва. Розмір ЄСВ становить 37 %.
Для коригування бази обкладення ЄСВ потрібно:
1) визначити розрахункову суму одноденної заробітної плати або одноденного розміру допомоги для досягнення бази обкладення ЄСВ 1 218 грн.:
1 218 грн. : 20 д. = 60,90 грн.;
2) визначити базу обкладення ЄСВ зарплати за відпрацьовані дні:
16 д. х 60,90 грн. = 974,40 грн.;
3) нарахувати суму ЄСВ за ставкою 37%:
974,40 грн. х 37% = 360,53 грн.;
4) визначити базу обкладення ЄСВ допомоги з тимчасової непрацездатності за дні хвороби:
4 д. х 60,90 грн. = 243,60 грн.
5) нарахувати суму ЄСВ за ставкою 33,2%:
243,60 грн. х 33,2% = 80,88 грн.

Нашу думку було викладено в запиті до ДФСУ. Після отримання офіційного роз`яснення на це питання ми підготуємо публікацію в журналі «БАЛАНС».

Новини за темою:
Порядок оподаткування зарплати.
Банк не перерахував платежі з ЄСВ: чи несе відповідальність платник?
Нові штрафні санкції за неподання звітності та несплату ЄСВ.