З 1 січня 2017 року мінімальна зарплата (далі – МЗП) за повністю виконану працівником місячну (годинну) норму праці не може бути менше 3 200 грн. (згідно зі змінами, унесеними до Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», далі – Закон № 108). При цьому заробіток середньостатистичного працівника включає не тільки основну зарплату, але й різні доплати, надбавки, виплати за невідпрацьований час, компенсаційні та інші виплати.

Які ж складові заробітку треба враховувати при порівнянні з МЗП, а які – ні?

Здавалося б, просте запитання! Адже в ст. 3¹ Закону № 108 наведено вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні мінімального розміру зарплати. До списку винятків із цього переліку потрапили доплати і надбавки:

• за роботу у важких і шкідливих (та особливо важких і шкідливих) умовах роботи;
• роботу в нічний час;
• наднормову роботу;
• роз’їзний характер роботи;
• премії до святкових та ювілейних дат.

І все.

На початку року, відповідаючи на перші запити роботодавців (чи правильно ми все зрозуміли?), фахівці Мінсоцполітики в листі від 18.01.17 р. № 119/0/101-17/282 (далі – Лист № 119) дійшли логічного висновку: усі інші виплати (доплати, надбавки, премії, індексації тощо), крім названих у ст. 3¹ Закону № 108, ураховуються при визначенні мінімального розміру зарплати.

Абсолютно ясно, що таке трактування повністю відповідає букві Закону № 108. Проте не зовсім вписується в поставлену законодавцями мету: довести зарплату за повністю виконану (у годинах) місячну норму праці до рівня МЗП. Але! Тільки зарплату, що є винагородою за виконану (протягом місяця) роботу.

Як міркували в Мінсоцполітики, напевно не відомо. Але свою думку про те, які виплати враховуються при обчисленні мінімального розміру зарплати, а які – ні, фахівці міністерства потім, так би мовити, уточнили. Це випливає з їх подальших листів і роз’яснень. Усе звелося до того, що перелік виплат, які не враховуються при порівнянні зарплати працівника з МЗП, почав розростатися.

Щоб ви не наробили помилок при розрахунку доплати до МЗП, спробуємо розібратися, якою була логіка Мінсоцполітики в роз’ясненнях, опублікованих після Листа № 119.

Повну публікацію див. у «БАЛАНС», 2017, № 25-26.